Баба Настя сиділа у наметі на весіллі онука Владислава, дивилася, як вітали його мати з вітчимом, і серце стискалося від болю. Котилися сльози з очей, ще й не рідний батько здоровить молодого, а чужа людина. Бо не судилося її синочку дожити до цього свята. Було гамірно, лунали вітання молодим, стукалися чарками гості, кричали “гірко”, та баба нічого того не чула і не бачила. Вона сиділа скраю, мов сирота, напливали спогади про її нещасливу долю.
Гукав в лісі боровик:
- Всі ховайтесь! Йде грибник!
Під берізки і дубки
Замаскуйтеся, грибки!
Не сховаєтесь як слід -
Буде з вас смачний обід.
Довго ще гукав так гриб,
Доки, бідний, не охрип.
Чи не щодня наш невеликий будинок просто здригається від чергових суперечок та скандалів у родині Смерекових. А ситуація типова: Смерековий прийде додому трохи “піддатий”, і давай дружину виховувати стусанами. Що тільки бідна жінка та громада не робили! Хулігана і до міліції водили, і на лікування відправляли. Нічого не допомагає! Ось і ходить жінка із синяками по усьому тілу та губами підбитими. І це при тому, що вона абсолютно нормальна жінка. Ще молода, працює штампувальницею на заводі, має двійко хлопчиків.
Запитання. Мені 15 років, але батьки абсолютно не довіряють мені і нікуди не відпускають - ні на вечір у школі, пояснюючи, що у школі треба вчитись; ні з друзями ввечері - “можна гуляти і вдень”. Недавно мене запросила подруга на день народження на 17.00 год. Мені наказали повернутись о 19.00. Я не пішла взагалі. Порадьте, що мені сказати своїм батькам, як пояснити, що я вже не маленька і достатньо свідома, щоб відповідати за свої вчинки? Як здобути їх розуміння і довіру? Я у відчаї! (Анастасія)
Баба Ксеня навіть гордилася тим, що зветься “дитям війни”. Власне, дитинства вона й не знала. Малолітньою, остерігаючись злих обхідників, збирала на колючій стерні колоски, щоб ненька увечері з товченого зеренця ріденької сьорбанки на воді скипарила. Школяркою, нарівні з дорослими, на бурякових плантаціях жили рвала. Пізніше, юнкою, подалася на Донбас, шахту “Тернопільську-комсомольську” зводити. Подолянка ніяк не могла звикнути до тамтешніх степових просторів, тому через деякий час повернулася додому.
Вона була неймовірно красивою дівчиною. Ця витонченість, тонка тілобудова, аристократичні риси обличчя, блідість шкіри. Зеленого кольору очі, довге, кольору воронового крила, волосся. Складалося враження, що вона зійшла зі сторінок романів 19 століття. Таких просто сьогодні не може існувати. І звали її відповідно - Єлизавета. І ніколи - Ліза, чи навіть Лізонька. Безумовно, вона була наділена, окрім такої міфічної вроди, ще й надзвичайними талантами. Вона просто божественно танцювала, гарно співала, їй давалися іноземні мови.
Чи запитували ви себе, чому в стосунках чоловіків і жінок все так складно і заплутано? Чому розбиваються подружні пари? Чому ми сваримося, гніваємося, звинувачуємо одне одного? Чому чоловіки втрачають інтерес до своїх супутниць, а жінки розчаровуються в партнерах? Чому спочатку все складається так добре, а потім в якусь мить те, що ми так прагнули зберегти, розбивається об скелі нашого життя?
Фінал восьми розіграшу Кубку України із футзалу було розіграно минулих вихідних у Харкові. На майданчику тамтешнього МФК “Локомотив” зійшлися вісім найсильніших колективів країни, що зуміли пробитися до цієї стадії змагань.
Запитання. Мій хлопець по закінченню університету вже тривалий час не може знайти роботу. Через це став дуже нервовим та агресивним. Я намагаюся підтримувати його, проте хвилююсь, що наші стосунки можуть зіпсуватись. Порадьте, що мені робити, щоб цього не сталось? (Оксана)
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 