Важливі події в житті українського народу ніколи не обходились без рушників. Він завжди був знаком гостинності, на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль; на рушниках приймали новонароджених, а також проводжали людину в останню путь. Рушник дарувала мати сину в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам’ять про рідний дім, про дитинство. Без рушників не обходилось і весілля. Рушник, на який ставали молодята, був запорукою вірності. Рушником зв’язували руки молодим, бажаючи їм щасливої, міцної сім’ї. Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер’єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів.
Показати вам життя таким, як воно є? Поміж нас живуть інші люди, зі своїми проблемами та переживаннями. Хтось із них просто вичікує щасливого моменту, а хтось намагається прорватися до сердець інших людей і знайти там свій притулок. Що об’єднує цих людей? Самотність… Всього-на-всього самотність, яка гострим лезом точить їхні серця. Хтось уже “обпікся на гарячому”, оскільки неодноразово не склалося особисте життя, хтось розчарувався замолоду, а хтось просто грається з почуттями інших і, власне, зі своїм життям, хоча поки що цього не розуміє. Та всі ці люди - самотні, адже недаремно доля приводить їх до “свах”, у “Службу знайомств” чи на відповідні сайти…
Лагідне весняне сонце сипало на землю тепле проміння. Вона оживала, стомлена від морозу і крижаного килиму снігу, від хуртовин і буревіїв. Кожна рослинка тягнулась до сонця, розпускались перші листочки. Крокуючи знайомою стежиною, Іван на повні груди вдихав пахуче весняне повітря. Він не забув його запаху, хоч і давно не був тут.
Кожна жінка може похвалитися своїми здібностями, але не кожна може об’єктивно сказати, яка вона господиня. Тож цей тест допоможе вам зрозуміти, наскільки хороша ви газдиня.
Було це минулої осені. Послали мене з водієм у відрядження за вантажем днів на 3-4. Їдемо, Льонька, як завжди, про дівчат теревенить, а мені щось недобре в шлунку після вечері в кафе. Я задрімав. Прокинувся від того, що Льонька штовхає:
6 травня у Рівному на 77 році життя помер історик, дослідник Волинського краю, кандидат історичних наук, професор, член ради Рівненського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Гурій Васильович Бухало.
Випробування вогнем, водою і мідними трубами пройшов успішно
“Літа - річ жорстока. Вони стирають з пам’яті людини багато чого. Однак - не завжди. Тож ця книга - моя дрібочка вдячності Долі за те, що вона судила, щоб найрідніше ніколи не відцвітало в моїй душі”. Це уривок з передмови до книги з творами відомих діячів України Івана та Костя Вагилевичів, односельців Романа Василишина, виданої за його сприяння у 2006 році. І кому, як не йому, знати, що таке пам’ять і прожиті роки. За свої 59 років, які виповнилися Роману Даниловичу 1 травня, він мав можливість і відслужити в Німеччині, і керувати великим підприємством, і стояти на чолі Рівненщини (до слова, як на посаді представника Президента, так і голови обласної ради). Тому сьогодні розмова про різні аспекти життя як його особисто, так і жителів нашого краю, з депутатом облради, бізнесменом Романом ВАСИЛИШИНИМ.
Під’їзди наші - “гадючники”… Ліфти нагадують клітки, в яких не лише не гігієнічно, але й небезпечно їздити… А подвір’я будинків взагалі наштовхують на думку про ймовірний кінець світу…
Державний департамент України з питань виконання покарань був створений згідно з Указом Президента України 22 квітня 1998 року. Це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Один із пріоритетних напрямів діяльності - сувора реалізація положень Конституції, Законів України, міжнародних правових актів, які визначають принципи поводження із засудженими.
Олександр Воробей (в центрі) та начальники виправних та виховних установ
Рідне місто кращає, забудовується і розвивається. Особливо це стало помітно у період підготовки до Великодніх свят - всюди чистили, мели, вивозили сміття, висаджували дерева та квіти...
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 