Доброго дня, шановна редакція газети “Рівне-Ракурс”!
Пише Ваша постійна читачка. Хочу через газету подякувати лікарям Острозької районної лікарні, які врятували мені життя.
“Через політичні переконання моїх родичів не пускали до України...”
Ця людина характеризує себе двома словами - цілеспрямований бізнесмен. Він запевняє, що в бізнесі йому комфортніше, ніж у політиці. Та свої обов’язки депутата обласної ради та члена Рівненського міськвиконкому принципово вважає вагомими та відповідальними. Свого часу “доброзичливці” закидали йому звинувачення в лобіюванні інтересів окремих бізнесових структур. Однак досі ще ні разу нікому не вдалося довести його непрофесійність чи нечесність. Навіть навпаки - йому симпатизують чимало політичних опонентів.
Ще від здобуття нашою державою незалежності точаться численні дискусії навколо того, чи варто називати її правовою державою. Про недосконалість нашої системи судових органів свідчить хоча б та кількість нарікань пересічних громадян, які чи не щодня стикаються з проблемою захисту своїх конституційних прав через “казусність” кримінально-процесуального законодавства.
Але щороку 15 лютого ми віддаємо шану тим, хто загинув у Афганській війні, і вдячні Богу за тих, хто повернувся живим. Саме в цей день останній солдат радянської армії залишив територію Афганістану...
12 лютого, близько 21-ї години, на шляху до Німеччини, в польському місті Ополє, після тривалої хвороби, на 67-му році життя, раптово помер міський голова міста Рівного Віктор Анатолійович Чайка.
Ірена Пучковська - студентка Інституту слов’янознавства Київського славістичного університету - нині на четвертому курсі. Дівчина мала б закінчити навчання кілька років тому, бо вступила на стаціонар. Проте Ірену раптово здолала непроста хвороба - діабет II типу, через яку вона майже повністю осліпла й тому на тривалий час навчання довелося змінити на лікування. Ірена майже втратила зір, але не силу духу, надію і прагнення знань. Схоже, бажання не вирізнятися від решти зрячих, а то й знати більше від них, є і в Романа ДАНКЕВИЧА - студента третього курсу Рівненського державного гуманітарного університету. Бути ж на рівні з іншими студентами, які не мають таких проблем із зором, Ірені та Романові допомагає відвідування навчально-комп’ютерного центру “Інтернет-Окуляр”, що третій рік поспіль діє в Рівненській державній обласній бібліотеці, і який познайомив між собою багатьох-багатьох людей із вадами зору. І не лишень молодих, але й осіб різного віку і різних професій та вподобань.
Завжди, коли проходжу повз це заросле бур’яном подвір’я і добротний, але вже не привабливий будинок на краю села, то сумні спогади невимовним болем огортають душу і я подумки повертаюсь в минуле. Адже колись це обійстя було найкращим у селі, а нині все помалу спустошується. Думаю: навіщо ти так зробила, Галю, якби жила, то, можливо, інакше склалося б життя твоїх двох красивих дітей.
Доброго дня, шановна редакція!
Я жителька села Степангород Володимирецького району. З 2006 року почала працювати у школі. За фахом я вчитель початкових класів та біології, але оскільки вільних місць у школі не було, працювала лаборантом у кабінеті хімії та фізики.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 