Симпатична темноволоса жінка стояла на зупинці в очікуванні когось, час від часу схвильовано поглядала на годинник, зітхала й перекладала сумочку з руки в руку. На вигляд важко визначити її вік. Сіра легка трикотажна сукня облягала стрункий стан, м’ятні туфлики на шпильці елегантно перегукувалися з шифоновим шарфиком, який прикрашав шию. Витончені риси обличчя випромінювали якусь аж дитячу ніжність. Жінка відчула на собі погляд водія «Лексуса» й знітилася.
Був з моїми знайомими такий випадок. Пара сімейна намагалася народити дитину 9 років. Перевірялися, від чогось там, напару лікувалися (не має значення). В поліклініку ходили, міську лікарню... Нічого не виходило. Чоловік «ручки склав» і сказав, що більше нікуди не поїде, ніякі аналізи здавати не буде.
Трапилася ця історія якраз у дні чорнобильської катастрофи. Був у київському оркестрі трубач, здоровенний, як шафа. Кажуть, коли він плюхався в басейн, той виходив із берегів. Так от, він запросив двох своїх дружків-духовичків відзначити Великдень у себе в селі на Прип’яті - випити, порибалити і таке інше.
Друга половина квітня здивувала нас різким похолоданням. Видзвонювали приморозками холодні ранки, дошкуляв сильний вітер, безжально обривав розквітлі тюльпани, ламав дерева. А в деяких регіонах атакували снігові замети. То й не дивно, що через стрибки атмосферного тиску в декого загострилися хронічні хвороби, погіршилося самопочуття. Так сталося і з моєю подругою, котра страждає на ревматичну хворобу.
Лариса заміж не поспішала. Шукала серед кавалерів найдостойнішого. Аби залицявся так, як у кіно. Не говорив банальних фраз, від яких мліють її подружки. Був не бідним і трохи схожим на Аполлона. Але знайти такого не вдавалося.
Вони не хотіли її за невістку. Хто вона – Христя? Бідна, проста дівчина з багатодітної сім’ї. Без нічого… З чим вона прийде до них? Гола-боса, з пустими руками, – так пояснювала всім охочим Марта Іванівна, хто допитувався в неї, коли весілля синові будуть справляти.
Христі аж дихання перехопило, коли збагнула, що проминула свою зупинку. І все через її язик, який так любить побалакати. Ось і тепер заговорилася у поїзді з якоюсь незнайомкою і доїхала аж до наступної станції.
Думки рвали його сни на клапті. Він уже забув, коли нормально спав. Не любив ночей. Не любив холодів. Не любив дощів. Чекав ранків і погожих днів. Неквапом пив чай. Слухав новини. Збирався і йшов у скверик, що неподалік. Сідав на лавку. Ніхто не звертав уваги на пенсіонера, який вже довгенько «чергує» тут. Вранці всі кудись поспішають.
В один з травневих вечорів 1947 року в театрі імені Ленінського комсомолу давали «Сірано де Бержерака». Аншлаг, захват публіки, успіх. Актриса Тетяна Окуневська вийшла на фінальний уклін. І раптом біля сцени виникли дві рослих чоловічих фігури: до ніг Окуневської вони піднесли величезний кошик з чорними трояндами. Такого не бачив навіть знаменитий «Ленком» ...
Як завжди о восьмій ранку біля головного офісу «Грінлайн» зупинилося синє «БМВ». З авто вийшов високий статний мужчина у темно-сірому костюмі, ніжно рожевій сорочці й на тон темнішій краватці. Глянув у блискуче скло автівки, одним рухом поправив розкішну посріблену чуприну і впевнено рушив до входу. Степан Тадейович Сіренко, генеральний директор компанії, яка успішно позиціонувала себе на ринку косметичної продукції уже не один десяток років, минулого тижня відсвяткував свій ювілей. Немало і небагато, як для чоловіка, але розміняв уже шостий десяток.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 