Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"

Ракурс житейський

Бабині гризоти

Баба гризеться городами. Каже запитати тата, чи виоре цього тижня город, бо скоро має бути дощ. Баба каже не сміятися так багато, бо нині п’ятниця, не можна сміятися, бо в неділю буду плакати. А мені так весело, сама не знаю чому, то все через осінь. На мене осінь так впливає. Розкидаємо разом з бабиним псом Шариком листя з купи в саду, баба вгледіла і свариться, каже, що псу не дивується, бо то пес, а мені таке не пасує вар’ятство, бо я вже велика.

=>>>=

«Полюби мого чоловіка…»

Єва ніколи не бачила моря. Не раз із захопленням розглядала світлини своєї найкращої подруги Світлани, на яких та у дорогому купальнику ніжилася на морському березі. Світлані простіше. Створювати сім’ю вона не спішить, працює сама на себе, тому ні в чому собі не відмовляє, слідкує за модою.

=>>>=

Альма повернулася додому

Альма зникла з вольєра у грозову ніч. Господарі були в розпачі, коли вранці застали його двері відчиненими, на підлозі побачили ошийник. Вони знали, що їхня улюблениця боїться грози, але ж, гадали, не настільки, щоб зняти ошийник і втекти! До того ж, тут у неї є свій будиночок, щоб було де сховатися за будь-якої погоди. І хоч сподівалися, що погуляє собака й повернеться додому, все одно одразу оповістили всіх знайомих про зникнення Альми. Всі рідні, друзі, знайомі й незнайомі люди долучились до пошуків.

=>>>=

Хтось чекає…

Десь близенько пашів вогонь. Роззявляв пащеку, люто ревів звіром, сичав іскрами-зміюками. «Цікаво, якби підійти ближче, обпік би чи ні?», – подумалось їй.

=>>>=

Аліса не з країни чудес

Алісі снилося, що біля неї стоїть ангел. Дівчинка. Але чомусь не в білій сукеночці, а в червоному костюмчику. Вона хотіла щось запитати в дивного ангеляти. А воно сполохано прошепотіло:

=>>>=

Черешневі спогади

– А ти, Сянько, що маєш до роботи?

=>>>=

Украдене кохання

Плакуча гітара дзвеніла арфами струн, і він згадував.

=>>>=

Дорослі казки

Казки виростають, як діти. Так здавалося Олені. Івасик-Телесик став Іваном, принцем з іншого кінця міста, у якого колись закохалась до безтями. Снігова королева – свекрухою, якій так і не вгодила. Маленька доня – принцескою, якій колись добра фея подарує щастя…

=>>>=

Бути мамою…

Материнство – це суміш радості і болю, щастя і тривоги, сміху і неспокою…

=>>>=

«Для неї також пара знайдеться…»

Падав рясний дощ. Однак Наталя Григорівна ніби не помічала його, хоч промокла до рубчика. Не оминаючи калюж, йшла додому, як у тумані. І зовсім забула, що у сумочці лежить парасолька.

=>>>=