Ольга прокинулася та вставати не хотілося. Любила поніжитися в ліжку. Та день був буденний, тож швиденько встала і пішла оглядати господарство. Набрала з криниці води. Любила воду прохолодну. Почала готувати сніданок. Василь ще спав. Вона його не будить, не просить допомогти. Звикла робити все сама.
У серії “Бібліотечка Літературного музею Уласа Самчука в Рівному” побачила світ книга соратника Уласа Самчука В. Домонтовича “Аліна й Костомаров”. Видання цієї книги стало можливе за підтримки Канадського інститу українських студій Альбертського університету і Вічного фонду ім.Олега Зуєвського.
У четвер, 20 лютого, в Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному (вул. Петлюри, 17) відбудеться “Свіча пам’яті”, присвячена 109ій річниці від дня народження Уласа Олексійовича Самчука.
Була пізня осінь. Сонце ховалось десь далекодалеко. Його рожеві промінці з дитячою цікавістю заглядали до невеличкої хатини. У повітрі пахло першим морозцем. Вечоріло. У небі разпораз нічний художник вимальовував золотисті зорі, які не могли довго втриматись на місці й падали додолу, де їх підхоплював вітер і ніс аж на край світу. “Добре зараз тим зорям, шепотіла до себе молода жінка, вдивляючись через вікно у безкрайню далечінь. У них є вітер, у них є воля, у них є все для повного щастя. А в мене…” недоговорила Наталка, залилась слізьми.
Дружина в мене велика штукарка. Думає неординарно, спить підозріло, але їсти готує смачно. А я звичайний чоловік, такий, як і всі, мабуть. На 8 Березня дарую квіти, а на День народження щось для кухні. Моя Анжелка мовчала кілька літ, а оце не стрималася і випалила прямісінько в лоба, коли їй на …ліття подарував черговий набір кухонних каструль.
Почну з того, що серед робіт відомого українського скульптора Івана Кавалерідзе чи не найдосконалішим твором є “Проект пам’ятника Т.Г.Шевченкові для Дубна”. Тим часом про нього мало відомо навіть у вузькому колі професіоналів. Бо каток радянської дійсності чавунно “прочовгав” по ньому, як і взагалі по долі самого Митця. Тож годі шукати більшменш детальної інформації в загальноукраїнських довідниках та енциклопедіях, коли і найновіше видання місцевого енциклопедичного довідника “Митці Рівненщини”, що його уклав доскіпливий краєзнавець Богдан Столярчук, не обумовлюється жодним словом про дотичність Івана Кавалерідзе до Рівненщини та про названий вище Проект.
Фіналом закінчення новорічних свят та народних гулянь на центральному майдані Рівного став галаконцерт фіналістів 10го фестивалю пісенномузичного мистецтва “Різдвяні піснеспіви” та 2го вуличних вертепів і вуличних музик “Нова радість стала”. Заключний виступ та відзнака лауреатів фестивалю, під бурні овації глядачів, відбувся 19 січня в приміщенні Муздрамтеатру. Фіналісти фестивалю отримали з рук міського голови Володимира Хомка та архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона почесні дипломи та пам’ятні відзнаки керамічні Віфлеємські зірки, які виготовили спеціально до ювілейної дати фестивалю. Серед півсотні колективів, які виступали протягом свят на сцені Майдану Незалежності, відзнаками був нагороджений 31 колектив фестивалю.
Молодіжна громадська організація “Фундація Регіональних Ініціатив” провела незвичну вечірку в китайському стилі. Захід “Ковток просвітлення” відбувся 18 січня у Галереї сучасного мистецтва “Євро Арт”. На ньому присутні дізналися про традиції та культуру Китаю, послухали цікаві лекції та дізналися багато цікавого.
Фото, які неможливо було опублікувати в радянський період, представив рівненському глядачу одеський фотожурналіст Олег Куцький. Персональна фотовиставка якого “Дим пам’яті” із 47 фото відбулася в Рівненському обласному краєзнавчому музеї .
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється