Так склалося, що за кордоном життя здається солодшим і гроші ніби падають з неба. Так думала і наша героїня Вікторія, подавшись на рік за програмою культурного обміну до столиці Німеччини - Берліну. Тоді вона ще й гадки не мала, якою ціною дістанеться їй вивчення іноземної культури...
Уявіть собі типову українську жінку. Уявляєте? А тепер заплющіть очі і уявіть типову німкеню 20-35 років, і побачимо, чи співпаде ваша уява з реальністю...
Багата європейська країна з суперечливим минулим, в образі багатьох архітектурних пам’ятників, з квітучим сьогоденням у вигляді пивних фестивалів і різних кліматичних курортів. Розповідати про Німеччину можна довго. А все ж краще один раз відвідати цю дивовижну, постійно іншу, цікаву і занадто точну Німеччину.
Я мешкаю в Рівне, і доволі часто мені доводиться їздити тролейбусом №1. Цей славнозвісний маршрут як тільки не називають - і пенсійним, і економним, і, чого гріха таїти, - збитковим. Зі слів людей свідомих знаю, що на цей маршрут мало хто хоче йти працювати кондуктором, адже виручки абсолютно ніякої.
Ось так непомітно підкралася зима. Здається, що відпустка була колись давним-давно, ледь не в минулому житті. За вікном - чи то дощ, чи то мокрий сніг. На душі, до речі, така ж синоптична ситуація. Тож саме впору пригадати літні дні, та все, що з ними пов’язано!
Одного недільного дня, замість того, щоб вилежуватися з пультом біля телевізора, мною та друзями була схвалена геніальна ідея - провести вихідний за містом. Але не у найближчому лісі шашличків чи, в крайньому разі, сала посмажити, а дізнатися щось нове, побувати в якомусь цікавому місці.
Вітер нерозумної перебудови вніс суттєві зміни і в усталене життя сім’ї військового комісара Володимира Шевченка. Першою на постійне проживання до Ізраїлю виїхала бабуся Ліза, потім туди перебралася й дружина. Коли донька Наталя отримала атестат зрілості і успішно закінчила курси англійської мови, вирішила приєднатися до “жіночої половини” родини. Отак у 19 літ і опинилась у Назареті.
Місто, яке, якщо копнути на кілька метрів углиб, вибухає гарячими фонтанами лікувальної води та навпіл перетинає величавий Дунай, утворюючи в центрі затишний мальовничий острів. Місто, де на кожному кроці древні пам’ятки й готичні собори, які сколихують повітря потужним звуком старовинних дзвонів. Де чудово дихається, бо практично відсутні автомобільні пробки завдяки численним мостам та добре продуманим магістральним розв’язкам, і де малі й старі масово їздять на велосипедах. Усе це - Будапешт - столиця сусідньої Угорщини.
Так колись співав у відомій пісні “L’italiano” не менш відомий Тото Кутуньйо.
Зараз із цими словами щоранку прокидаються не лише шістдесят мільйонів італійців, але й величезна кількість українців, що подалися на Аппеніни у пошуках матеріального достатку.
Літо - час мандрівок і своєю країною, і чужими. Повернувшись з-за кордону, неодмінно розповідаєш колегам та рідним про ту країну, у якій побував. Особливо якщо не заробітчанином, а туристом. Та не менш цікаво для нас і те, якої думки про Україну іноземці, а також їхні враження після перебування, приміром, у Рівному. Адже у себе на батьківщині саме ці люди будуть поширювати серед своїх земляків інформацію про нас.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 