- На території нашого підприємства знаходяться три великі бомбосховища. Коли я придбав підприємство, то ці приміщення були у вкрай занедбаному стані. Хоча інші приміщень колишнього велетня легкої промисловості були також в стадії руїни. Довго нам було не до впорядкування бомбосховищ, адже займалися ремонтом виробничих цехів, завозили обладнання і практично з нуля почали виготовляти тканини. Коли розпочалася російська агресія, я зрозумів, що в робочий стан потрібно привести бомбосховища, бо може так статися, що вони будуть потрібні для рятування життя рівнян, тим більше, що в трьох спорудах можуть знайти притулок близько трьох тисяч людей.
Ми почали робити ремонт власним коштом, але нам потрібна була консультація фахівців цивільної оборони. Сьогодні головна проблема бомбосховищ - непрацююча система водовідведення, без якої використовувати їх за призначенням просто неможливо. До того ж до двох бомбосховищ ми навіть не маємо доступу, адже вони знаходяться на території, яку займає інша фірма, а над одним із укриттів навіть розпочали будівництво чотириповерхового будинку.
На жаль, допомоги від наших державних органів ми не отримали, а навпаки, розпочато кримінальне провадження стосовно “приватизації” бомбосховищ. Хочу сказати, я ніколи не приватизовував “Льонокомбінат”, це було зроблено ще у 90-х роках минулого століття попереднім власником. А я придбав уже приватну власність – цілісний майновий комплекс ВАТ “Рівнельон”. Серед об’єктів колишнього комбінату були й ці бомбосховища, які на той час вже давно не рахувалися захисними спорудами.
Сім років це нікого не цікавило, і лише тоді, коли ми вирішили за власні кошти їх привести до ладу, про бомбосховища згадала і наша влада. Замість того, щоб займатися розширенням виробництва, створенням нових робочих місць, ми змушені витрачати безліч часу на різного роду судові тяганини.
При тому бомбосховища - це далеко не єдина проблема, з якою доводиться стикатися. Так, у нас пробують відняти водогін, який життєво необхідний для нормальної роботи підприємства, та наші ж електромережі. Не залишають нас у спокої податківці та митники. Для того, щоб відстояти своє право працювати та виробляти продукцію, наше підприємство змушене вести десятки судових процесів.
А тепер ще виявилося, що порушена кримінальна справа, за якою підприємство взагалі намагаються відібрати.
Я не знаю, як ми збираємося йти до Європи з таким ставленням до виробничників. Складається враження, що наші чиновники роблять все можливе, щоб українці нічого не виробляли, жили в злиднях та були б легкою здобиччю для агресора. Така ситуація далі продовжуватися не може.
Я написав відкритий лист до Президента України Петра Порошенка і сподіваюся, що він зможе припинити чиновницьке свавілля на Рівненщині.