Обережно! Ентеровірусна інфекція

Зокрема, станом на 01.07.2013 року на ентеровірусну інфекцію захворіло 189 осіб у Ростові­на­Дону. У 55 із них був діагностований серозний менінгіт. Від хворих ізольовано ентеровірус 71­го типу. Серед осіб, які захворіли, більшість становили діти дошкільного віку, які відвідували дитячі дошкільні заклади. Захворювання переважно протікало в середній і важкій формі та починалося з високої температури, менінгіальних симптомів, стоматиту. Зареєстровано один смертельний випадок у дитини. На сьогодні виявлення нових випадків захворювань припинилося.

У м. Єлець Липецької області на ентеровірусну інфекцію захворіло 288 осіб. Від хворих було ізольовано ентеровіруси ЕСНО 36­го та 6­го типів, відмінні від типу збудника, що спричинив захворювання в Ростові­на­Дону. Клінічно захворювання перебігає у більш легкій формі ніж у хворих в Ростові­на­Дону.

У Москві з діагнозом “ентеровірусна інфекція” на стацлікуванні знаходиться 51 дитина.

Географія ентеровірусних хвороб охоплює всі континенти та країни світу. Захворювання можуть перебігати у вигляді спорадичних (поодиноких) випадків або епідемічних спалахів.

В Україні реєструються поодинокі випадки ентеровірусної інфекції.

Ентеровірусна хвороба ­ це велика група інфекційних захворювань, які об'єднує однаковий механізм зараження, схоже протікання, висока контагіозність (заразність) збудників, здатність збудників протягом тривалого часу виживати в об'єктах навколишнього середовища.

Ентеровірусна хвороба викликається ентеровірусами, серед яких нараховується понад 70 типів збудників. Найбільш поширені ЕСНО, Коксакі А і В, 68, 69, 70, 71 типи ентеровірусів.

Резервуаром і джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій.

Ця небезпечна інфекція вражає тільки людей. Зараження відбувається різними шляхами, у тому числі повітряно­крапельним (як і збудники звичайної застуди чи грипу) і фекально­оральним, зокрема при контакті з хворим через немиті руки, продукти харчування, столовий посуд та забруднену воду. Хворіють частіше за все діти віком від 3 до 10 років. Окрім того, хвороба часто зустрічається серед груп населення з низьким рівнем життя та в тропічних країнах із неналежними санітарно­гігієнічними умовами проживання. У помірному кліматі ентеровірусні інфекції частіше зустрічаються в літньо­осінній період, так як збудники пристосувалися до високих температур. У тропіках не відмічено сезонних коливань, відтак ентеровірусна інфекція реєструється постійно протягом року.

Чинники передачі – вода, овочі, руки, іграшки тощо, забруднені ентеровірусами.

Для ентеровірусної хвороби характерним є поліморфізм клінічних проявів захворювання. У 85% випадків захворювання перебігає безсимптомно, у 12­14% діагностуються легкі форми захворювання, і тільки 1­3% випадків можуть мати тяжкий перебіг. Найчастіше це серозний менінгіт, енцефаліт, гострий параліч, міокардит, гепатит тощо.

Основними клінічними симптомами викликаного ентеровірусами серозного менінгіту є висока температура, головний біль, блювота, не пов’язана з прийомом їжі, гіпертонус м’язів потилиці, біль у спині та животі, нежить, висипи на шкірі та слизових оболонках. Ентеровірусна інфекція часто проявляється у вигляді “літнього” грипу ­ так звана “триденна лихоманка” з катаральними явищами (нежить, першіння в горлі, сухий кашель) та кишковими симптомами (болі в животі, діарея, блювота). Не зважаючи на різноманітні прояви, поодинокі випадки хвороби діагностують клінічно, а при епідемічних спалахах проводять лабораторне підтвердження діагнозу. У залежності від форми, хвороба триває від 5 до 21 дня.

Профілактика.

Методи специфічної профілактики (вакцинація) проти ентеровірусних захворювань не розроблені. Заходи неспецифічної (індивідуальної) профілактики ентеровірусних захворювань такі ж, як при гострих кишкових інфекціях ­ використовувати тільки кип’ячену або бутильовану воду, ретельно мити перед вживанням фрукти та овочі, дотримуватись правил особистої гігієни, купатися в спеціально відведених для цього місцях.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: