Впродовж існування та розвитку української держави українське село завжди відігравало визначну роль, адже так історично склалося, що українці вели осілий спосіб життя, тобто обробляли землю та займалися домашнім господарством. Українське село повсякчас було колискою культури, джерелом харчів для міських жителів та основною сировинною базою для багатьох галузей національного господарства. У різні часи воно переживало різну долю, часто і трагічну (часи колективізації та голодомору), а процеси урбанізації, які стосуються світу в цілому, вимивали найкращі кадри з сільської місцевості, як в радянські часи, так і зараз.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, молодий хлопчина Іван Cаєнко навчаючись у школі пішов працювати на рудник. Далі, як усі хлопці призовного віку, потрапив на фронт. Чи міг тоді мріяти молодий лейтенант, що через 36 років служби в армії стане генерал-майором. Як кажуть, який солдат не мріє стати генералом?
Підполковник у відставці Андрій Моісеєнко пройшов фронтовий шлях Великої Вітчизняної війни від Тули до Праги. За випадком долі, історія двічі пов’язала його життя з нашим містом. Вперше, коли він у 44 році звільняв Рівне від фашистських окупантів, вдруге - коли тут оселився. У свої 89 років ця людина сповнена ентузіазмом, жваво розповідає про військові події, нібито усе було вчора. Напередодні святкування Дня Перемоги колишній командир мінометного взводу гортає сторінки своїх фронтових мемуарів.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, серед добровольців було чимало юнаків, яким ще не виповнилося 18 років, але вони вже рвалися на передову. Історія Людмили Романової унікальна тим, що у віці 16 років вона пішла добровольцем на фронт, а за рік уже була у званні лейтенанта. У свої 87 років Людмила Романова активно займається громадською діяльністю, та вже 21 рік очолює жіночу раду міської ветеранської організації. Фронтові пригоди цієї жінки цілком могли б стати частиною сценарію до захоплюючої кінострічки про війну.
Свій 40-річний ювілей Лікерія вирішила відсвяткувати так, щоб інших завидки брали. Запросила колег по роботі “на природу” в лісочок біля річки, накрила там гарний стіл.
У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася зустріч з учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, місцевим художником-іконописцем Олександром Лавориком, який працюючи в Гощанському РВВС на посаді міліціонера ВВО в період з 18.05 по 12.06 та з 1.12 по 13.12.1986 р. виконував службові обов’язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Під впливом побаченого, пережитого, художник створив серію робіт “Чорнобиль”, яка зберігається в РОКМ. Це сюжетні роботи та портретний цикл учасників ліквідації аварії, написані з натури на місці трагедії.
Рівне не дарма називають фотографічною столицею України, адже якраз тут проходить найбільша кількість фотоконкурсів під патронатом Міжнародної фотофедерації FIAP. Рекорд у цій справі вирішив поставити рівненський фотохудожник Олександр Харват.
У рамках Міжнародного Фестивалю перукарського мистецтва, моди та дизайну “Кришталевий Янгол” відбувся Міжнародний чемпіонат з перукарського мистецтва “Кубок Євразії”, в якому взяли участь перукарі з Туреччини, Прибалтики та України. Чергову перемогу - перше місце та Кубок Євразії у номінації “Весільна зачіска” здобула найвідоміша рівненська перукарка-стиліст, тренер, засновник Школи іміджу та стилю Ірина Раєвська. У березні цього року вихованці її школи впевнено виграли чемпіонат України. А вже згодом тиждень тренувань, роздумів і пошуків не пройшов даремно для Ірини - 20 квітня вона привезла додому Кубок Євразії - головний приз міжнародного конкурсу. Разом із переможницею працювали модель Ліана Еліява та візажист Юлія Бенцак, які допомогли майстру створити неперевершений весільний образ. Міжнародне журі високо оцінило роботу Ірини Раєвської та беззаперечно визнало її заслужену перемогу.
Сьогодні можна почути, що всі ці три слова вживаються на позначення одного й того самого - великоднього хліба. Однак між цими поняттями є й певна, хоча і несуттєва, різниця.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється