Про фотографа із особливими потребами Олександра Майструка у нашому краї чув багато хто. Адже за творчий період з 2001 року по 2012 рік він брав участь у більш ніж 50 міжнародних та національних фотовиставках і салонах, що проходили в Австрії, Бразилії, Польщі, Росії, Румунії, США, Угорщині, Японії та Україні. Чим зараз займається талановитий фотохудожник? Що допомагає Олександрові триматися? Які в нього подальші творчі плани? З цими та іншими запитаннями автор звернувся до Олександра Майструка.
Передчуваючи зустріч з прекрасним принцом, ви думаєте про що завгодно, тільки не про підступні обставини, здатні перетворити красиву казку на сцену з дешевого комедійного серіалу. Адже несподіванки на побаченнях відбуваються часто-густо і в реальному житті.
Інна швидко йшла від нього, не розбираючи дороги. Їй так хотілося повернутися, припасти до його грудей. Він був і залишився для неї єдиним, коханим. Та повернутися вона не могла. На те була причина. Вона заміжня. Довгі роки чекання змусили Інну вийти заміж.
Розкриття злочинів, співпереживання чужому горю, страждання, гіркота утрат - на жаль, незмінний атрибут роботи працівників міліції. Проте не менш шляхетним виглядає й інший, некримінальний, бік їхньої діяльності. Скажімо, надання допомоги людям, що зіштовхнулися, здавалося б, з особистими проблемами, однак вирішити їх самостійно, на жаль, не мали можливості.
Мар’яна стояла перед дзеркалом і прискіпливо розглядала своє відображення. Звісно, роки вже наклали свій відбиток на її вродливе обличчя, але ще не понівечили колишню красу і привабливість. Зберігся і блиск в очах, і чарівна загадкова усмішка, і по-дівочому стрункий стан. Та й срібна нитка сивини ще не заплелася у пшеничне волосся, попри вже не такий молодий вік. Як швидко плине час! Здається, недавно сама виходила заміж, а вже доньчине весілля відгуляли. “Мчать роки, мов розгнуздані коні”, - пригадалися слова із відомої пісні. Раптовий телефонний дзвінок відірвав жінку від філософських роздумів. Давня подруга Ліля розповідала про новий, щойно придбаний спальний гарнітур, просила “забігти на хвилинку”, оцінити покупку, і ніби ненароком примовилася, що приїхав її сусід, її однокласник, якого не бачили у місті вже понад двадцять років. Від останнього повідомлення у Мар’яни тьохнуло серце. Начебто давно викреслила з пам’яті людину, яка колись своєю недовірою і підозрами зруйнувала їхнє кохання, а варто було почути його ім’я, як давні спогади воскресли знову.
Яскравим прикладом іноземця, що повністю адаптувався до всіх реалій українського життя, є Меф Мохсінхан Юнусхан з Індії. У серпні цього року в Управлінні державної міграційної служби України в Рівненській області він отримав посвідку на постійне проживання в Україні.
Нещодавно російський психолог перевіряла свою гіпотезу, яка була наступною: сучасних дітей занадто багато розважають, у результаті вони не вміють самі себе зайняти, уникають зустрічі з самими собою, від чого, у свою чергу, свого внутрішнього світу абсолютно не знають і навіть бояться. За умовами експерименту учасник погоджувався провести вісім годин (безперервно) на самоті, сам із собою, не користуючись ніякими засобами комунікації (телефоном, Інтернетом), не вмикаючи комп’ютер або інші гаджети, а також радіо і телевізор. Всі інші людські заняття - гра, читання, письмо, ремесло, малювання, ліплення, спів, музикування, прогулянки і т.д. - були дозволені.
Плануючи народження дітей, батьки зобов’язані забезпечити їм належний догляд та виховання. Який шлях по життю вибере донька чи син - залежить насамперед від батьків.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 