На Новий рік подарунків чекатимуть не лише дітлахи, а й усі ваші, друзі, рідні, колеги. Щороку вибір подарунків змушує нас до довгих роздумів, адже він повинен бути корисним, доречним, а головне - тішити того, хто його одержить.
Василь важко відкрив очі. Чи-то сонце нестерпно зазирало у вічі, чи-то намагаючись пригадати, що сталося і чому він тут, хлопець міцно примружився. Спочатку нічого не вийшло. А вже за мить у пам’яті зринули картини вчорашнього вечора і, зрештою, все стало на свої місця. От тільки ніяк не зрозуміє, кому належить ця велика тарілка з горою фруктів на підвіконні. Такого він із собою точно не мав, і, здається, на ранок до нього в лікарню ще не встиг ніхто, бо рідні живуть за багато кілометрів звідси. Навіть мріяти боїться про те, що двері раптом розчиняться і він побачить на порозі знайоме, усміхнене обличчя мами або ж сестер, або дядька з тіткою, яких дуже поважав і від яких в дитинстві з двору не виходив - ціле літо міг провести, бавлячись з малими племінниками й допомагаючи родичам у господарстві.
Вони побралися з великого кохання. Вчорашні випускники однієї школи, різницею в один рік. Це було таке кохання, таке кохання... Ну, просто Шекспір відпочиває! Щоденні зустрічі, бурхливі пристрасті, шалені ревнощі, прощання назавжди і через три хвилини - ніжні примирення з обіцянками любові до могили...
Запитання. Доброго дня! Ми разом вже два роки. І все б добре, якби не його сестра, яка не хоче мене визнавати і постійно принижує, глузує, при всіх стверджуючи, що її брат з мене пилинки здмухує, а я користуюся цим. Вона влазить у наші стосунки і успішно налаштовує батьків проти мене. Спроби коханого пояснити сестрі, що вона неправа, переростають у скандал і я стаю винною у тому, що сварю брата із сестрою. Як бути?
Аліна, 24 роки)
“Наймолодша” серед чотирьох жінок-полковників міліції в управлінні МВС України в Рівненській області - заступник начальника штабу Алла НЕГРЕЙ. Чергове почесне звання їй присвоїли у жовтні цього року. Щоправда, на початку своєї трудової діяльності, двадцять один рік тому, в органах внутрішніх справ Алла Степанівна розраховувала бодай на майора.
“Можу робити абсолютно все: різати, пиляти, рубати і навіть шити. Щоправда, голка крихітна, і доводиться пововтузитися, щоб просмикнути нитку у вушко”, - говорить 59-річний Володимир БОВГИРЯ, який 35 років тому втратив кисті обох (!) рук.
Катруся бачила, відчувала - з Юрком щось діється. Дивний якийсь. При розмові навіть в очі не дивиться, викручується, відмовляючись від зустрічей з нею. Плутає слова, відмовки знаходить такі, що за милю видно: шиті білими нитками. Та вона, вважаючи хлопця своїм й звикнувши до нього за три роки зустрічей, знаходила тій незвичній поведінці виправдання. Певно, в Юрка наразі важкий період, з роботою не ладиться - попередню пропозицію скасували і тепер він в пошуках нового місця. Та й удома не все гаразд: батьки, схоже, всерйоз налаштувалися на розлучення. Такий, мабуть, період? Треба їй звикнути до цього. Треба підтримати. При нагоді спробує делікатно зазирнути у душу, поговорити відверто, пожаліти. Але ж раніше для цього особливих зусиль не треба було: він сам це робив.
Вікторія метушилася квартирою, підганяла свою шестирічну доньку. Від цієї поїздки молода жінка чекала дуже багато. Найголовніше, хотілося забутися й викинути з голови, як недобрий сон, події останніх тижнів, опинитися у колі нових людей, знайти, зрештою, нових друзів.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 