Батьки назвали її Дариною, напевно, тому, що вона була довгоочікуваною дитиною - даром Божим. З дитинства дівчинка мріяла бути артисткою. В шість років категорично заявила батькам: «Хочу танцювати. Віддайте мене до студії». Її бажання для них - закон.
Днями я зустріла свою давню знайому. Я пам'ятаю, що чоловік її дуже п'є, тому не солодко жінці живеться. У дітей свої сім'ї - роз'їхалися, бо з таким батьком не вжилися, хоч і будинок у них великий. От і залишилася Галина наодинці зі своїм горем, з образами і щоденною зневагою.
Це було дуже давно, коли я була дівчинкою восьми років. Моя мама товаришувала з жінкою, яка проживала у сусідньому селі, і вони разом працювали на заводі довгі роки. Одного разу я поїхала на велосипеді запросити її до нас у гості. Приїхавши, побачила її сина Сергія, який потім сфотографував мене разом зі своєю мамою. Вона тоді подивилася на мене і сказала, що буду її невісткою. Після тієї зустрічі я більше у них не була і ніколи не зустрічала.
«Рівне-Ракурс» - улюблена газета щасливого подружжя
У День Святого Валентина в багатьох закоханих пар виникло питання, куди піти, щоб і гарно розважитися, і потанцювати вдосталь під хорошу музику. Із вибором місця відпочинку точно не помилилися ті, хто обрав нічний диско-бар «Магнат». Де-де, а тут романтичним настроєм було наповнене навіть повітря.
Поцілунок - це найкращий спосіб порозумітися. Виявляється, перший поцілунок із чоловіком може розповісти про нього багато цікавого. Залежно від манери цілуватися, виділяють чотири типи чоловіків, у кожного з яких - свій стиль спілкування з жінками.
Я ненавиджу самотність. Навкруги безліч людей, близьких і рідних, чужих і байдужих. Але чомусь так холодно і самотньо... Можливо, тому, що я більше не вірю у любов...
Інженер-конструктор Олексій Борисенко не перестає дивувати редакційний колектив і читачів “Рівне-Ракурсу”. Нагадаємо, спочатку він зробив невеличку піраміду - копію Хеопса, куди клав тупі ножиці, які через добу-дві загострювалися. Потім змайстрував півметрову хлібничку-піраміду, де хліб не псується тижнями.
«Іванку, ти кохаєш мене?» - «Навіщо питаєш, Галю? Ти для мене, як повітря, без якого не можна жити. День, коли не бачу тебе, здається мені вічністю. Так ніхто тебе не кохав, Галю, як я!» Вона, щаслива, тулилася до Іванка, усміхалася.
Гуляння потроху досягало своєї вершини. Все частіше цокотіли чарки, з яких вихлюпувалася оковита, що зводить з розуму всіх без винятку. Все голосніше заповзяті свахи з розчервонілими щоками виспівували весільних пісень, а ті, в кого ще молодість кипить у душі, жваво бралися до танцю.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 