Був недільний ранок. Мене розбудила мама і сказала, що я маю пасти з дідом Грицьком череду, бо Петрика, старшого брата, вона бере з собою до міста на базар. Тоді я навіть уявити не могла, що той день надовго залишиться у моїй пам'яті. Не хотілося йти з чередою, але я не могла не послухати матір, та ще й дід тицьнув мені карбованець.
«Раз я взувся в чобітки, одягнувся в кожушинку, сам запрягся в саночки і поїхав по ялинку». Ці веселі рядочки дитячого віршика часто тепер чує Сашко, житель одного з сіл Дубенського району. А почалося все з того, що шестирічний хлопчик вирішив разом із другом піти по ялинку в ліс, за п'ять кілометрів від дому. Перешкодою не стали ні колючий мороз, ні величезні замети снігу, ні озеро з тонкою кригою та високим очеретом, через який пробиралися хлопці.
«Відійди від цього страшного пса, бо не знаєш, що він може зробити наступної хвилини. Це ж тварина, собака, нічого доброго від неї чекати не доводиться!..» Як часто можна почути такі поради турботливих матусь своїм дітям, які намагаються погладити смішного песика, що зустрічається їм на дорозі.
Був сонячний день, коли чарівна дівчина, випускниця Рівненського гуманітарного університету, прийшла у школу влаштовуватися вчителькою іноземної мови. Виразні голубі очі, природний рум'янець робили її справжньою красунею.
Проїжджаючи селом Іванчиці Зарічненського району, вирішила зупинитися в ньому і розпитати у місцевих жителів про знаних людей цього краю. Відомих та шанованих не за посадою чи статками, а тим, що мають незвичну долю, вмілі руки та добре серце.
До Нового року залишилося кілька днів. Олеся повідомила Андрію, що запросила свого начальника з дружиною, аби зустріти свято в сімейному колі. Олеся давно хотіла, щоб Андрій познайомився з ними, а то навіть не цікавиться, де і з ким його дружина працює. Тільки застерегла благовірного, щоб був обережним із дружиною шефа, бо вона дуже серйозна з чужими чоловіками.
Економісти в новому році поступляться у везінні вчителям і журналістам
Такий прогноз приготував нам Вогняний Собака, енергії якого, за східним календарем, ми будемо підпорядковуватися впродовж 2006 року. Легко даватимуться справи гуманітаріям, а от представникам точних наук буде складніше.
Сьогодні зранку ллє дощ. Він такий холодний та колючий, що, попри всю мою любов до нього, я не хочу ним милуватися. Та він наполегливо добивається свого: стукає у вікно, стікає по ринві, нахабно граючи на нервах. Я не можу встояти перед його проханням. Тож з недовірою в очах та теплою ковдрою в руках я рішуче прямую до вікна. За ним - осінній вітер зриває останнє листя з сонних дерев, сірі хмарки насупилися, зібравшись у маленьку компанію на блідому небі. Осінь як осінь...
На зорі юності я захопився парашутним спортом. Зараз за плечима уже багато стрибків з парашутом, але найперші в пам’яті закарбувалися як найбільш яскраві, насичені букетом емоцій.
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється