Богдан Новак: «Матчі у складі збірної - неоціненний досвід»

- Богдане, як швидко зумів адаптуватися у таборі національної збірної? Адже ти прибув до розташування команди останнім.

- До збірної мене викликали не вперше. Так, було хвилювання, але я знаю усіх хлопців, тому не потребував багато часу на адаптацію. Усі мені допомагали і підказували. У першій грі кваліфікаційного турніру проти бельгійців я освоївся ще більше. Пограв у команді, відчув певні ігрові зв’язки. А перед поєдинком із Чорногорією головний тренер Олександр Косенко сказав, що дасть шанс проявити себе усім. Тому до цієї гри я серйозно готувався і психологічно. Бо знав, що на мене покладають надії.

- У грі проти Чорногорії ти забив свій перший гол у футболці національної збірної. І доволі важливий, бо ж команда на той момент програвала – 0:1. Це результат награної комбінації, чи імпровізація?

- Гадаю, швидше імпровізація. Ми домовлялися, що коли гравець отримує м’яч біля бокової лінії – то має грати у центр. Я граю на позиції «стовпа» і маю «відвалюватися» від опонента. Хоча, у «Кардиналі» ми граємо дещо по-іншому. У збірній тренери вимагають створювати вільні зони. Я зумів «відтягнути» захисника, створив для себе простір і саме туди Михайло Зварич віддав передачу. Дуже радий, що зумів забити. Але це була швидше імпровізація, аніж награна комбінація.

- Потім був ще й гольовий пас на Олександра Педяша. І зрештою збірна перемогла чорногорців – 4:2. Які емоції вирували у роздягальні?

- Після тієї гри тренер підійшов і подякував. І старші колеги – Іваняк, Журба та інші – акцентували на тому, що коли в них гра не пішла – то новачки збірної проявили себе і допомогли. А не просто виходили на майданчик вбивати час.

- У вирішальному матчі проти хорватів ти провів на майданчику значно менше часу. Чому?

- Не вважаю це проблемою. Це тренерське рішення, значить потрібно було саме таким чином внести якісь корективи у гру. Нам потрібно було відігруватися і перемагати. Можливо, я занадто перестраховувався і дорожив м’ячем, а в той момент потрібно було більше ризикувати і загострювати гру…

- Чи відчуваєш, що після такого серйозного досвіду виступів у збірній України виріс як футзаліст?

- Так. Для мене це неоціненний досвід. Я навіть не очікував, що мене викличуть до збірної. А вийшло, що навіть забив. Звичайно, було й багато помилок, над якими потрібно працювати. Але зараз я намагаюся, щоб залишилися лише позитивні враження. Здобув різноплановий досвід. От, наприклад, раніше в мене було якесь своє бачення гри. А після спілкування з тренерами, партнерами по збірній, після підказок і настанов – усе вже усвідомлюється дещо по-іншому.

- Розкажи трохи про атмосферу навколо матчів…

- Це все для мене – нове. Раніше в мене так часто не просили дати автограф, чи сфотографуватися. І це теж додатковий стимул, аби працювати над собою. Було багато дзвінків від друзів та знайомих. І, навіть, від зовсім незнайомих людей. Мені багато писали. Чесно – не чекав, що моє перебування у збірній викличе такий ажіотаж… Це радує.

- Що можеш сказати про трибуни Палацу спорту? Там зібралося чимало відомих осіб…

- У грі ти майже не помічаєш трибун. Але час від часу все одно десь звертаєш увагу. Бачив, що там зібралося чимало представників спортивного бомонду. Звісно, приємно було грати на очах у такої публіки. Та й вболівальників було чимало. Хоча, мушу сказати, що підтримка вболівальників у Рівному значно гучніша та інтенсивніша. Іноді складалося враження, що ми граємо не в Палаці спорту, а в театрі… Хоча, з часом вболівальники таки «завелися» і добряче нам допомогли.

- Чи сподіваєшся тепер на виклик до складу збірної на матчі фінального турніру Євро-2018?

- Хотілося б. Фінальний турнір чемпіонату Європи стартує у січні наступного року. Часу ще вдосталь. Тому тренуватимуся, працюватиму над собою і сподіватимуся.

- Виклик до збірної та успішний виступ – це і шанс отримати запрошення від більш потужних клубів Екстра-ліги. Не отримував запрошень від того ж «ХІТа», чи «Енергії»?

- Жодних конкретних пропозицій поки не було. Але ми розуміємо, що сезон ще триває. Попереду півфінали серії плей-офф чемпіонату і Фінал чотирьох Кубку України. Тому, усе ще може трапитися. Мені дуже подобається «Кардинал» і я радий грати у цій команді, але водночас розумію, що для професійного росту було б добре спробувати свої сили і в іншому клубі.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: