Троє в хаті, якщо не рахувати гранати…

Так, 18 липня на Зарічненщині, розбираючи гранату, підірвалися троє чоловіків. Вибух прогримів у будинку селища Зарічне, 18 липня, близько 23 години. У результаті необережного поводження з вибуховим предметом загинуло троє чоловіків.

Слідчо-оперативна група на місці події встановила, що у гості до 49-річного власника будинку прийшов товариш, 45-річний місцевий мешканець. Обоє сіли вечеряти, коли до помешкання прийшов ще один 25-річний знайомий, який проживає неподалік. Цей візит невдовзі правоохоронцям підтвердить і 18-річна дочка господаря будинку. З її слів, молодик приніс до оселі предмет, зовні схожий на гранату. Через деякий час дівчина пішла до родичів, а чоловіки залишились продовжувати застілля.

І вже близько 23 години у будинку пролунав вибух, у результаті якого усі троє чоловіків загинули на місці трагедії.

За результатам огляду працівників вибухотехнічного відділу ГУНП в Рівненській області у помешканні вибухнула граната РГД-5. Її уламки правоохоронці вилучили та направили на експертизу до Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

За фактом загибелі трьох людей поліцейські розпочали досудове розслідування за пунктом 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України.

Правоохоронці застерігають громадян, у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, не підходити до них, тим паче, не розбрати їх. Про виявлений предмет одразу повідомити до поліції.

Відразу після цієї трагедії надійшла нова звістка – знову вибухнула граната, на цей раз в місті Сарни – загинув молодий чоловік. Чому так трапляється? Все на жаль банально і тому особливо страшно. Зброю та вибухові предмети привозять із ліні фронту. Звісно правоохоронці з цим явищем ведуть боротьбу і фактично кожен день повідомляють про чергові вилучення та затримання. Однак зрозуміло, що вилучити весь «чорний арсенал» не можливо. Що ж робити? Звісно поки йде війна зброя із зони конфлікту буде потрапляти на мирні території, так було на всякій війні. Питання в іншому, як з цим боролися в різних країнах. Найбільш простий спосіб не допустити потрапляння таких «сувенірів» - виселити усе цивільне населення із зони бойових дій, заборонити відвідини передової цивільними і всіх військових, що повертаються з фронту ретельно обшукувати. Так було на багатьох війнах і це працювало. Наприклад під час Першої світової війни у Франції навіть президент країни немав права поїхати на фронт без письмового дозволу військового командування і без супроводу офіцерів. Жорстко? Так, але такий карантин давав гарантію не потрапляння зброї у великій кількості до цивільного населення і дуже спрощував роботу правоохоронців. Але не лише карантином єдиним боролися в різні часи із розповсюдженням нелегальної зброї. Так під час Другої світової війни в багатьох арміях були створенні трофейні команди, які крім іншого скуповували в населення зброю та боєприпаси. Був навіть своєрідний бізнес для підлітків - хочеш мати гроші на кіно та морозиво - шукай на полях зброю та боєприпаси та продавай їх трофейним командам. Таким чином і арсенали поповнювали і з незаконним обігом зброї та боєприпасів боролися. В нас такого немає. Ось і гинуть люди, а ще страшніше уявити собі якщо якийсь «дядько з гранатою в кишені» зайде до магазину чи сяде в маршрутку і банально з неї злетить чека. Скільки тоді може бути жертв? На жаль ситуація із незаконним обігом зброї та вибухових речовин стає проблемою, яка загрожує все більшій кількості людей, і тому її вирішення повинно стати справою першочерговою, тому що забезпечення можливості мирного життя є головною передумовою нормального існування суспільства.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: