25 -й кадр - міф чи реальність

У 1957 році Джеймс Вайкері провів у кінотеатрах Нью-Джерсі такий експеримент: під час показу трилера “Пікнік”, у момент зміни кадру за допомогою додаткового проектора демонстрували уривки прихованої реклами “Кока-коли” та “Поп-корну”. Фільм показували шість тижнів. Продаж “Кока-коли” у буфеті кінотеатру, за заявою Вайкері, підвищився на 17 відсотків, а поп-корну - на 50.

Ідею цієї шахрайської технології Вайкері взяв з нещодавно винайденого тахістоскопу - приладу, що дає короткі спалахи світла до 1/60000 долі секунди. Настільки короткі імпульси свідомість людини не фіксує, тобто вони нижче межі сприйняття. За їх допомогою фірма “Кодак” отримала унікальні фотографії кулі у польоті. Вайкері ж вигадав для цих імпульсів інше застосування.

Повідомлення у ЗМІ привернули увагу вчених, рекламних агентів і урядових працівників до методики Вайкері, які зажадали провести ще один експеримент. Дослідник влаштував декілька демонстрацій, які не призвели до бажаного результату - глядачі не відчули бажання виконувати команди.

У 1962 році Вайкері заявив, що експеримент 1957 року, разом з усією статистикою продажів, був штучно сфабрикований.

На цьому не зупинилися

Міжнародний науково-популярний журнал “New Scientist” писав, що в окремих випадках підсвідома реклама все ж таки працює. Для цього повідомлення має бути замасковано у потоці букв і цифр, що блимають.

Пізніше американський публіцист Брайан Кі привернув увагу громадськості до можливості використання 25-го кадру не лише у кіно і телебаченні, а й у малюнках, фотографіях і навіть рекламних оголошеннях. Він стверджував, що така методика використовується рекламними агентствами, торговими корпораціями та Федеральним урядом.

Заборонено законом

У багатьох країнах на законодавчому рівні заборонено використовувати 25-й кадр. Наприклад, у Законі України “Про телебачення і радіомовлення”: “забороняється використання у програмах і передачах на телебаченні і радіо прихованих вставок, які діють на підсвідомість людини та/або надають шкідливий вплив на стан її здоров’я”. Були зафіксовані й факти виявлення порушень у різних країнах: єкатеринбурзька телекомпанія АТН (“Авторські телевізійні новини”) використовувала вставки з фразою: “Сиди дивись тільки АТН”. Чи-то після інциденту з епілептичними нападами в японських дітей, у використанні 25-го кадру був звинувачений популярний аніме-серіал “Покемон”.

Іноземну мову - на підсвідомості

Великої популярності набув продукт, який обіцяє навчити бажаючих іноземної мови за допомогою методики 25-го кадру без всякого зубріння. Багато хто стверджує, що це мильна бульбашка, рекламний трюк, покликаний привернути увагу споживача і збути якомога більше “навчальних” касет, дисків тощо. А секрет у наступному: переглядаючи таку касету, людина у кожному кадрі бачить два слова, але іноземною і рідною мовою. Все це миготить перед очима, причому не обов’язково зі швидкістю 25 кадрів у секунду. Простіше кажучи, це дуже швидка передача інформації з екрану.

Є люди, задоволені цим продуктом, а є ті, хто вважає, що це повна нісенітниця. Тут справа в індивідуальних здібностях і вірі в успіх занять. До речі, у багатьох, хто займається за подібною методикою, спостерігається цікавий ефект: підвищується працездатність, пам’ять до дрібних деталей, які раніше вислизали з уваги. Однак не можна сказати, що це йде на користь. Методика розкриває систему безпеки людини, змушує помічати безліч дрібниць і мозок елементарно перевантажується. Правда абсолютно безпечних методик прискореного навчання не існує, вони всі, у тій чи іншій мірі, несуть навантаження на психіку людини.

Є прихильники і противники факту існування методики 25-го кадру. Можливо, це просто вигадка з метою підняття шуму, а можливо, просто комусь вигідно приховувати такий потужний інструмент впливу на підсвідомість людини…

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: