Фотограф, що бив крокодила

Нині фотографу не так вже й легко знайти гарний неординарний сюжет. Тому фотоху-дожник Валерій Якимчук представив глядачеві серію фото з тваринами, яку зробив під час виставки екзотичного зоопарку в Рівному. Валерій спромігся передати характери тварин: ось сумна мавпа, що ніби замислилася, лемур з величезними очима жадібно дивиться на хробака - смачну здобич. Крокодил в акваріумі був якимось байдужим до фотозйомок, тому фотограф вирішив розкрити його хижацький характер. З дозволу власників зоопарку Валерій взявся дражнити рептилію палкою, звісно, тварині це не сподобалося, тому алігатор почав відкривати щелепи, завівся не на жарт. Саме цього і прагнув провокатор-фотограф, який зробив чудовий кадр: крокодил, стрибнувши з води, атакує з широко розкритими щелепами.

Олександр Бусленко теж виявився екстремалом, видряпавшись на чималу висоту, він зобразив канатохідців, які крокують тросом, натягнутим на рівні куполу церкви. Ці сюжети він зробив у польському місті Люблін. Олександр розповів, що існують три дистанції, в яких змагаються канатохідці: мала 5-10 метрів, середня 30-50 метрів та довга. Рівненський фотограф-канатоходець Олександр Бусленко тримає рекорд України, який сягає 101 метр. Також Олександр представив на виставці студійне фото рівненських музикантів, які брали участь в записі чергового музичного альбому рок-музиканта та каратиста Віктора Сідоровича із живим звучанням “Live”.

Анатолій Штенько представив серію зроблену з багаторічних подорожей Європою. Тут можна побачити швейцарський Базель, найбільше місто Швейцарії, де знаходиться найбільший у країні футбольний стадіон. Також на фото є французький Страсбург, чеська Прага, в якій Анатолій сфотографував чорношкіру людину, що в моряцькому вбранні рекламує подорожі на човниках. Штенько каже, що мандрівки з фотокамерою до Європи, для нього спосіб відпочити від наших сірих буднів, змога побачити те, чого в нашій місцевості немає.

А ось фотохудожник Едуард Хитрий довів, що для створення репортажних шедеврів не обов’язково їхати кудись за тридев’ять земель. На виставці він представив переможну у кількох фотосалонах серію фото, яку зробив під час поїздки до північних районів Полісся. Едуард розповів, що після подорожі старою вузькоколійкою, так званим потягом “Кукушкою”, він створив серію фото з 70-ти робіт. Цей репортаж починався з посадки у старі вагони потягу, частина зйомок проходила в самих вагонах, де було повно люду - від малечі до старців. Люди ставилися до фотозйомок привітно, навіть намагалися вгамувати граючих дітей, аби ті позували, хоча фотограф навпаки прагнув зафіксувати, як діти бешкетують. У результаті подорожі Едуард відібрав кілька характерних портретів людей, зроблених у вагоні “Кукушки” та відіслав їх у кілька конкурсних фотосалонів. У результаті в 2010 році за цю серію він отримав срібну медаль Міжнародної фотофедерації FIAP у Сербії на конкурсі “Фото Медіа”, та золоту медаль на звітній фотовиставці Національної Спілки фотохудожників у місті Київ.

Олексій Потянок представив фото в експериментальному стилі. Як зізнався автор, саме ці фото незабаром можуть стати обкладинкою до музичних альбомів кількох рівненських рок-гуртів. На одному з колажів, під назвою “Новорічний абсент”, зображена сюрреалістична картина, про зміст якої багато хто може сказати, мовляв, якась суцільна дурня. Та автор вкладав у фото певний зміст. На фоні старого автомобіля “Москвич” лежить сп’яніла людина, якій ніби маряться усілякі недоступні для її кишені елітні напої - “Мартіні”, “Абсент”. Це значить, що середньостатистичний українець з його зарплатою може дозволити собі такі напої лише раз на рік, і то у п’яному сні. На ділі, зазвичай, в імпортні пляшки з іноземними етикетками розливають наш “місцевий абсент” - “самжене”. На багажнику “москаля”, а саме так називають цю марку машини в народі, замість котів гріються два лебеді, які символізують подружню вірність. Врешті-решт чолов’яга протверезіє та піде додому, до дружини. Зелений колір снігу навколо, лише колір “Абсенту”. А загалом автор вважає, що це фото має бути профілактикою від новорічних свят, які часом перетворюються в тижні безпробудного пияцтва. Олексій каже, що першим цю роботу наважився показати своєму колезі та однодумцю аргентинцю Раулю Вильальба, той був у захваті, а це значить, що проблема надмірної пиятики має інтернаціональні масштаби.

Олександр Ковшун повісив поруч два схожі за сюжетом репортажні фото. На одній - бійці спецпідрозділу на учбових змаганнях у повному обмундируванні: в масках зі щитами - вишикувалися один за одним у чергу, готові до захвату умовного терориста. Поруч зображена група дівчат у національному вбранні, які бавляться у весільну гру, чия команда перетягне випрану білизну та покладе її до свого кошика. Такі народні забави демонстрували рівнянам фольклористки-слов’янки під час Дня міста.

Також на виставці були представлені пейзажі Володимира Захарука, Юрія Антонюка та Ігоря Гудованого, Павла Віноградова, макрозйомка та натюрморти Лариси Бусленко та Олега Жиліна, Наталі Панги, портрети Олександра Майструка, Миколи Демченка, Миколи Жовновича та Лесі Лотоцької. Як завжди, серію підводних зйомок представив Сергій Бусленко, персональна фотовиставка якого планується наступною в стінах фотоклубу “Час”.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: