Оптиміст за вдачею, реаліст за натурою

Ділові якості голови обласної ради відомі якщо не всім, то чималій кількості мешканців області. Маючи за плечима багатий трудовий досвід на керівних посадах, в тому числі й у виконавчій владі (займав посади заступника голови облвиконкому, представника Президента в Рівненській області, голови облдержадміністрації), заслужив, на наш погляд, повагу в людей доступністю, чуйністю, а ще - вмінням тримати дане слово.

Проте мало хто знає про, як кажуть, звичайні людські вподобання Романа Даниловича, котрі лише доповнюють привабливість його непересічної натури. Найдорожчим своїм скарбом він вважає внука Романа. А слова з пісні Юрія Лози »Путь будет нелегким мой путь» здатні »воскресити» в найскрутніших життєвих ситуаціях. Усім серцем вболіває Роман Данилович і за збереження культурної спадщини, тож виступив ініціатором і меценатом видання збірок віршів свого земляка Костя Вагилевича “Триєдиність» та »Україна непоборна».

І все ж, якою б цікавою сама по собі не була постать Романа Василишина, розмова під час зустрічі з кореспондентом “Рівне-Ракурс» звелася до того, про що найбільше вболіває, - про результати роботи обласної ради четвертого скликання.

- Романе Даниловичу, підходить до завершення повноваження обласної ради четвертого скликання. Отож, погодьтеся, слушна нагода підбити підсумки її діяльності.

- Передусім варто, напевне, зазначити, що 2002-2006 роки були вкрай непростими як у соціально-економічному, так і в політичному плані. Обласна рада намагалася займати виважену позицію і, вважаю, сумлінно виконувала свої повноваження, захищаючи інтереси територіальних громад. Загалом, за скликання було проведено 36 пленарних засідань 32 сесій, на яких розглянуто понад 800 питань. Прийнято майже 800 рішень, які стосувалися управління майном спільної власності, бюджетно-фінансової діяльності, розв’язання економічних проблем, користування надрами, питань агропромислового комплексу, соціальної політики, - тобто всіх сфер життєдіяльності області.

- Оглядаючись на пройдений шлях, який з періодів вважаєте найважчим?

- Особливо напруженим не лише для Рівненщини, але й для держави в цілому виявився 2005 рік. Після виборів 2004 року в Україні розпочався і триває новий етап політичної реформи, пов’язаний зі зміною конституційних норм, реформуванням державної влади. Окрім того, відбулася велика ротація керівних кадрів на всіх рівнях виконавчої влади, і це стало поштовхом до пошуку нових шляхів спільного та ефективного вирішення проблем, налагодження співпраці заради однієї мети - розвитку області, добробуту її жителів. При цьому обласна рада завжди намагалася зосереджувати увагу насамперед на розв’язанні соціальних проблем регіону.

Наше прагнення до співпраці з виконавчою владою, різними політичними силами, максимальне врахування думок і пропозицій депутатів сприяли тому, що навіть у моменти політичного протистояння при розгляді проблем вдавалося знаходити правильні, компромісні рішення. Загалом, на сесіях ради розглянуто та підтримано більше ста депутатських запитів, зокрема, щодо виділення коштів з обласного бюджету на газифікацію населених пунктів, ремонт та будівництво доріг, стосовно питань соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, культури, роботи автотранспорту тощо. Протягом скликання затверджено 161 регіональну програму, які охоплюють широке коло питань життєдіяльності краю.

- Поклавши руку на серце, скажіть, наскільки вдалося нинішній обласній раді втілити в життя визначені плани і завдання?

- На жаль, обласній раді не вдалося реалізувати все задумане. І цьому є ряд об’єктивних пояснень, зокрема, недосконала система формування місцевих бюджетів. Утім, людям однаково, з яких причин вони терплять соціально-економічні негаразди. Тому, усвідомлюючи свою відповідальність, депутати і я особисто неодноразово зустрічалися з першими особами держави, представниками центральних органів влади для того, щоб вирішити ті чи інші питання.

Вважаю, що результативною була і співпраця з народними депутатами від Рівненщини. Наприклад, вдалося відстояти інтереси області при перегляді Держбюджету на 2006 рік, забезпеченні фінансування будівництва об’єктів у 30-кілометрових зонах Рівненської та Хмельницької АЕС, - а це десятки мільйонів гривень, що реально надійшли в область.

- Романе Даниловичу, часто доводиться чути дорікання на недосконалість чинного законодавства. Яким чином депутати обласного рівня спроможні вплинути на конструктивне виправлення ситуації?

- Безумовно, ми, як кажуть, не варилися у власному соку, тобто обмежувалися ремствуванням на законодавчий орган держави. Отож, як голова, так і депутати обласної ради брали участь у численних парламентських слуханнях Верховної Ради України. Зрозуміло, що однією з умов формування правової держави в Україні є постійна робота, спрямована на вдосконалення чинного законодавства. Тому депутати, виконавчий апарат обласної ради брали також участь у підготовці проектів нормативно-правових актів, які приймалися Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України.

Було направлено ряд пропозицій щодо змін до Конституції України, які мали на меті посилення ролі органів місцевого самоврядування; їх самодостатності. Прикро, але наші пропозиції не завжди хочуть почути. Принаймні, саме так сталося із прийняттям закону про місцеві вибори на пропорційній основі, тобто за партійними списками. Хіба волевиявлення людей стане прозорішим від того, що замість прізвищ конкретних особистостей у виборчих бюлетенях вони побачать довжелезні списки партійних назв. Але, як кажуть, потяг рушив: на даний момент є такий закон, і ми повинні його дотримуватись.

- Роботу владних органів, здебільшого, жителі регіону оцінюють через призму допомоги.

- З 2002 до 2006 року до керівництва обласної ради звернулися з листами та побували на особистому прийомі майже одинадцять тисяч жителів області. Жодне звернення, запевняю вас, не залишилося поза увагою. Водночас, потрібно зазначити, що їх переважна більшість стосувалася питань, які потребують вирішення на державному рівні, зокрема, соціального захисту населення, пенсійного забезпечення тощо. По суті, самотужки, без допомоги місцевої влади громадяни не можуть газифікувати вулицю, відремонтувати багатоквартирний житловий будинок, пустити “маршрутку» до того чи іншого села.

Водночас, усе більше людей звертаються за допомогою щодо розвитку селянських господарств, розпаювання землі та майна, виготовлення і видачі державних актів на право власності на землю. І я вам скажу, чому. Рівень інформованості населення щодо реформування на селі, тих чи інших моментів чинного законодавства, що стосуються аграрного сектора, дуже низький. На моє глибоке переконання, над вирішенням цих проблем повинна працювати влада.

- Яким чином, зважаючи на непримиренне протистояння політичних опонентів у стінах обласної ради, вдавалося налагоджувати конструктивну роботу?

- Обласна рада дотримувалася позиції відвертого діалогу. Вдалося налагодити співпрацю з усіма осередками політичних партій, громадських і творчих організацій. Я, наприклад, не припускаю можливості надання переваг представникам тих чи інших політичних сил. І навіть пишаюся тим, що обласна рада четвертого скликання стала справді демократичним осередком: свідчення тому - політичне позиціонування. Зокрема, відбувалися зміни в депутатських фракціях обласної ради. Наприкінці періоду скликання працювало чотири депутатські фракції. Це - “Народний блок Литвина», “Блок Костенка, Плюща і Червонія», “Батьківщина», “Блок Наша Україна» і 10 депутатів-позафракційників. Але це не заважало узгоджено приймати рішення, які необхідні для нормальної роботи всіх галузей народного господарства області.

…Так, немалий шлях нами пройдено. Нещодавно перечитав своє звернення до депутатів на першій після виборів 2002 року сесії. Говорив тоді про злагоду, про дружну спільну працю заради людей. Наскільки це нам вдалося, - їм і судити. Принаймні, я, як голова ради, робив для того все можливе.

На завершення хочу поділитися з вами своїми міркуваннями. Думка, на мій погляд, якщо вона висока і чиста, є безмежною в своїй силі і передає свою потужність усім, хто її переймає й усвідомлює. Тоді такими ж безмежними стають можливості кожного, вільним і світлим розумом. Нам усім потрібно вміти відкривати ці думки, прозрівати і набувати духовної сили. Сподіваюся, в нагоді цьому стануть вірші Костя Вагилевича.

...Єдина тільки

праця вільна

Та щирі наші

молитви -

Це та основа

наша спільна,

Це ті підвалини

й платви,

Що тісно злучені

з собою

Держать нам дах

над головою.

Важко, гадаю, ще щось додати до сказаного.