Мисливець за автографами

Що цікаво, в дитинстві Віталій Дудинський взагалі не захоплювався спортом. Каже, що головним його уподобанням були автомобілі. І лише у 1997 році почав слідкувати за перипетіями футбольних, баскетбольних, футзальних матчів, вів статистику.

Моїми першими здобутками були підписи гравців рівненського “Случа”, який тоді грав у вищій футзальній лізі України, - пригадує мисливець за автографами. - Крім наших зірок, брав підписи й у гравців усіх команд, які приїжджали до міста. На той момент я за незначний термін зібрав автографи майже всіх українських зірок футзалу. Першим із футболістів, у кого взяв підпис, був нинішній тренер МФК “Кардинал-Рівне” Юрій Баховський. Він у сезоні 97/98 виступав за “Верес” у другій футбольній лізі України й став кращим бомбардиром турніру. А дебютним підписом європейської зірки була автограф-сесія в Луцьку з футболістами донецького “Шахтаря”, коли “Волинь” здолала донеччан із рахунком 2:0. Тоді мені не підписався у блокноті лише тренер “Шахтаря” - італієць Невіо Скала.

Майже за 14 років колекціонування Віталію вже не вистачає місця у квартирі, де зберігати автографи. Каже, що береже свої здобутки в кількох шухлядах. Утім чітко пам’ятає, скажімо, в якій саме лежить автограф Шевченка чи, наприклад, Дугласа Кошти з донецького “Шахтаря”. Єдиною проблемою для Віталія Дудинського є той факт, що раніше він брав автографи звичайнісінькою ручкою, тому з часом підписи зірок вицвіли. Саме тому колекціонер не дає нікому в руки свої “історичні” папірці з автографами, які він брав на початку своєї спортивної “кар’єри”.

Зараз я став досвідченішим, ніж раніше, - розповідає Віталій. - Беру автографи лише маркером. Коли відправляюся на виїзд, прихоплюю із собою 2-3 таких фломастери. Адже можна одним взяти п’ять розчерків зірок, і він перестане писати. Була в мене така історія (сміється). Брат двоюрідний виписав мені маркера, а я його машинально, коли їхав на матч до Києва між “Динамо” та “Дніпром”, поклав до сумки. Коли дійшла справа до автографів, то виявилося, що маркер не пише. Добре, що тоді друзі виручили, а то була б біда братові (сміється).

Віталій Дудинський каже, що більшість футболістів - народ доволі простий у спілкуванні, навіть незважаючи на зірковий статус. Утім є й такі, що довгоочікуваний автограф доводиться майже випрошувати.

Дуже важкі у спілкуванні київські “динамівці”, - ділиться враженнями Віталій. - Це такі “зірки”, що вам не передати. У Шовковського, для прикладу, взагалі було дуже важко взяти автограф. Пригадую історію - я поїхав на футбол до Львова, а в мене якраз не було підпису голкіпера “Динамо”. Так от за Шовковським вишикувалася чимала зграя любителів автографів, а він навідріз відмовився підписуватися. Коли вже до нього звернувся батько з дитиною, то він зробив виключення, потім вдалося й мені роздобути його автограф. А екс-тренер киян Валерій Газзаєв торік, коли приїздив до Львова, так із готелю й не вийшов, і дарма його чекали фанати. Але мені все-таки вдалося здобути трофей у Києві на клубній базі у Конча-Заспі. Тоді, крім Газзаєва, взяв підпис і в Ігоря Суркіса. Я навіть попросив прізвище перед автографом поставити, й Суркіс мене ще запитав: “Це, щоб не забути?”. Я йому відповів, що просто таким чином колекціоную автографи, й президент “Динамо” без вагань поставив свій автограф та написав своє прізвище поряд із ним.

А от, за словами колекціонера автографів, зірки-бразильці донецького “Шахтаря” на контакт ідуть доволі легко. Зокрема, тренер-румун Мірча Луческу є досить відкритим для фанатів. Крім підписів донеччан, Віталію без жодних труднощів вдалося сфотографуватися чи не з кожним “шахтарівцем”.

Крім колекціонування автографів, Віталій Дудинський є затятим уболівальником луцької “Волині” та львівських “Карпат”. З 2002 року, для прикладу, рівнянин не пропустив майже жодного домашнього матчу луцької “Волині” за часів її виступів у вищому дивізіоні країни та першій лізі. Зараз ще й мандрує деколи з клубом і на виїзні матчі. Адміністрація команди навіть вручила рівнянину кілька клубних спортивних костюмів. Щодо своєї любові до ФК “Волинь”, то Віталій пояснює свою небайдужість дуже просто: “Просто моя мама - корінна волинянка. Тож, можна сказати, я вболіваю за команду з Батьківщини матері”.

Багато кумедних випадків трапилося з Віталієм під час таких “волинських” гастролей. Фанат та колекціонер автографів пригадує, як одного разу юні збирачі трофеїв сприйняли його за футболіста, або як, повертаючись з виїзду з командою, проспав Рівне і його доправили до Луцька.

Одного разу повертався з “Волинню” в клубному автобусі з матчу проти київської “Оболоні”, - пригадує Віталій Дудинський. - Задрімав трохи. Аж тут капітан команди будить мене й каже: “Вставай, ми вже в Луцьку”. Я сміюся. Кажу, що мене треба було висадити в Рівному. Згодом, як тренери та уболівальники дізналися про це, то довго потішалися. Або ще. У мене ж є спортивний костюм “Волині” з емблемою клубу, в якому я завжди їжджу на матчі, тоді одного разу, під час гри, до мене підбігли любителі підписів і попросили дати автограф. І я, чесно скажу, ніколи не відмовляв (сміється). Писав щось на кшталт “фанат ФК “Волинь” і ставив підпис.

Віталій Дудинський каже, що його часто запитують: для чого ти їздиш на всі ці матчі й витрачаєш власні кошти? На що рівнянин відповідає, що люди, які колекціонують монети, значки - витрачають набагато більше грошей. Тож фінанси йдуть виключно на переїзд до того чи іншого міста. Із собою в дорогу Віталій бере завжди кілька бутербродів, бо в таких містах, як Київ, ціни дуже кусаються й десь попоїсти - задоволення не з дешевих. Саме через ці подорожі, витрати коштів на спортивну літературу тощо, раніше часто виникали сварки з батьками. Але потім, коли про нього зняли сюжет на одному з місцевих телеканалів, написали в газетах, то батьки змирилися із синовим хобі. Віднедавна Віталій розпочав колекціонувати ще й підписи політиків. На нещодавній грі “Динамо” проти “Манчестер Сіті” йому вдалося біля одного з готелів столиці сфотографуватися та взяти автограф у чемпіона світу з боксу Віталія Кличка та лідерки опозиції Юлії Тимошенко, які без проблем погодилися на фото-сесію із земляком.

Наразі Віталій поповнює колекцію дуже швидкими темпами. Каже, що у планах - взяти десятитисячний автограф, проте завершувати на цьому “кар’єру” мисливця за автографами не збирається.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: