Іван ХОДАКЕВИЧ: “Ми можемо розраховувати тільки на себе”

“ЛАЗи - єдині машини, які здатні долати місцеві дороги”

- Іване Сергійовичу, як виживають автотранспортники в умовах кризи?

- Проблем у транспортників досить багато, враховуючи ситуацію, в якій ми працюємо. Маю на увазі рухомий склад підприємства випуску ще радянських років, якість доріг, якими він їздить, рівень оплати праці персоналу та рівень оплати проїзду. Сьогодні підприємство фактично працює з нульовою рентабельністю: у нас немає прибутків, які можна було б спрямувати на оновлення автопарку. Ще одне болюче для нас питання - перевезення пільгових категорій пасажирів. Управління праці і соціального захисту не тільки своєчасно не розраховується з АТП, а й допускає заборгованість у розрахунках у межах 25-30 відсотків від виконаної роботи. Це позначається і на розмірі заробітної плати наших працівників, і на своєчасності її виплати.

Наступна проблема, з якою повсякденно стикаються перевізники, які працюють у районній мережі автомаршрутів, - звичайно, наші дороги, особливо в північних районах області, де вони будувалися з каменю десь у 50-60-х роках. Останні 15-20 років ці дороги вже, мабуть, ніхто не ремонтував. На жаль, сьогодні практично немає ні транспортних засобів, які б могли працювати на таких дорогах, ні виробника таких автобусів. Наведу приклад. Новий автобус “Еталон”, який непогано працює на асфальтових дорогах, після неповного року його експлуатації на приміському маршруті протяжністю 15 кілометрів в один кінець мій колега-перевізник не може зварити, зібрати до кучі - він розсипається. Через це ми поки що використовуємо, незважаючи на труднощі та збитковість для підприємства, старі автобуси львівського виробництва.

Увесь наш автопарк складається із ЛАЗів. Ми їх шукаємо, ремонтуємо, доводимо до ладу, бо вони - єдині машини, які здатні долати місцеві дороги на маршрутах, що сягають 50 кілометрів. Безумовно, ці автобуси - транспортні засоби вчорашнього дня. Витрачаючи у 2-3 рази більше пального на один кілометр, вони не витримують конкуренції з новими сучасними автобусами. Тож і собівартість їх експлуатації значно не на нашу користь, але іншого виходу поки що не бачимо. Альтернатива вітчизняним ЛАЗам тільки російські “пазики” - автобуси Павловського автозаводу, але й вони, звичайно, призначені не для таких доріг, як у північних районах Рівненщини.

Для оновлення рухомого складу автопідприємств України бажано, аби була задіяна державна підтримка у вигляді лізингової системи продажу нових автобусів. Що стосується банків, то вони в умовах кризи не ризикують видавати кредити на значні суми: адже повернути їх, навіть взявши у заставу транспортний засіб, не завжди можна, враховуючи якість доріг, на яких він експлуатується. Через це ми можемо розраховувати тільки на себе, іншої реальної підтримки немає. У нас чудовий колектив: усі водії, які зараз працюють в АТП, мають солідний стаж роботи на пасажирських автобусах - від 10 і більше років. Дбаємо про керівний кадровий резерв. На сьогодні два наші працівники вчаться в автотранспортному технікумі на останніх курсах і стануть гідною заміною досвідченим фахівцям, які невдовзі підуть на пенсію.

“Перевізники і влада мають співпрацювати на партнерських засадах”

- Чим вирізняється, Іване Сергійовичу, Ваше автопідприємство серед інших перевізників району?

- АТП-15640 має статус автотранспортного підприємства, тому діє у відпрацьованому роками режимі. Кожний транспортний засіб, який виїжджає за межі підприємства, обов’язково оглядає механік перед випуском. Транспортні засоби, які заїжджають на територію підприємства, повертаючись із рейсу, також проходять технічний огляд службою механіка. Чотири її працівники працюють цілодобово. Крім своїх транспортних засобів, ми обслуговуємо автомобілі багатьох місцевих підприємств, у тому числі і хлібозаводу, автопарк якого налічує близько 30 транспортних одиниць.

З перевізниками, які займаються перевезенням пасажирів та вантажів, укладені угоди на нічне паркування та проведення техогляду автобусів і медогляду водіїв, що дуже зручно для тих підприємств, які мають одну-дві транспортні одиниці. Їх транспорт проходить у нас щоденний технічний огляд. Крім того, ми надаємо нашим клієнтам послуги з технічного обслуговування на базі АТП: ТО-1 - планове обслуговування транспортних засобів, а також ТО-2, яке передбачає ремонт або заміну деяких агрегатів чи вузлів.

У нас працює єдина в районі сертифікована медична служба, яка акредитована в ДП “Рівнестандартметрологія”. Усі прилади, якими користуються медики, пройшли повірку в Держстандарті. Медична служба працює півдоби: з 4.00 до 16.00, тобто в час випуску всіх транспортних засобів, які задіяні на перевезеннях пасажирів уранці та у світловий день. Усі водії - як наші, так і інших підприємств, яким АТП надає послуги за угодами, - проходять в АТП щоденний медогляд незалежно від їх відомчої належності, навіть водії ДАІ та МНС.

- Що, на Вашу думку, заважає оптимізувати пасажирські перевезення і тим саме підвищити їх якість?

- Відсутність продуктивної співпраці органів місцевої влади з автотранспортними підприємствами. На мій погляд, перевізники і влада мають співпрацювати на партнерських засадах, виробляючи спільний підхід до вирішення проблем організації пасажирських автоперевезень. Натомість уже під час мого перебування на посаді директора АТП відбулося затвердження районної маршрутної мережі. Райдержадміністрація подала своє бачення мережі в облдержадміністрацію, погодила з обласними чиновниками та затвердила її, а думкою перевізників ніхто і не поцікавився.

Варто також, щоб більш ретельно розроблялися графіки руху автобусів. Адже працювати на маршруті з розривами руху від 5 до 15 хвилин немає сенсу: якщо перший автобус заповнився пасажирами, то наступний їде з двома пасажирами. Мені здається, що цю проблему треба досконало вивчати і глибоко аналізувати, перш ніж розробляти і вводити графіки руху. Прикро, що на час мого призначення керівником АТП більш вигідні маршрути опинилися за межами обслуговування підприємства - наприклад, Клесівський напрямок, де всі дороги асфальтовані.

Чому так сталося, я не готовий сказати - напевне, для цього були якісь причини. Є ще маршрути до великих сіл, де пасажиропотік значно більший, які також чомусь передані іншим перевізникам. Фактично підприємству, яке було піонером пасажирських перевезень і десятки років головним перевізником у північних районах області, виділили ті маршрути, де найгірші дороги.

“Щоб уникнути збитків, тариф повинен cтановити 29,8 копійки”

- Які гальма Ви бачите на шляху наближення України до європейського рівня якості пасажирських автоперевезень?

- Перше. Почнемо з того, що автотранспортні засоби повинні відповідати європейським стандартам. Наш рухомий склад, на жаль, цим нормам не відповідає, крім деяких автобусів на вулицях великих міст. Друге - це оплата послуг перевізників. Зараз вона становить 23 копійки за один кілометр-пасажир. За нашими розрахунками, щоб уникнути збитків, тариф повинен становити 29,8 копійки. Звичайно, ми розуміємо, що заробітна плата в людей низька, далеко не європейська, як і не європейський наш сервіс. Але щось треба робити, аби суттєво підвищити якість пасажирських перевезень.

На мій погляд, усі перевізники повинні працювати в рівних умовах. Адже є різниця, коли ми з кожної заробленої гривні віддаємо 20 відсотків у бюджет, тоді як перевізник, що працює на єдиному податку, сплачує лише сотню-півтори гривень податку на місяць. Решта, що він заробив, ніким не контролюється і, відповідно, не оподатковується. Звичайно, такий перевізник може без збитків працювати з тарифом 23 копійки за один кілометр-пасажир. А нам же треба з цієї суми сплачувати і ПДВ, і страховий збір. Тож при роботі в однакових умовах на одному маршруті з перевізником, що на єдиному податку, 25-кілометровий проїзд на автобусі АТП буде на гривню дорожче, ніж у нашого конкурента. То про яку рівну конкуренцію можна вести мову? Якщо врахувати те, що для багатьох пересічних пасажирів дві гривні - це півбуханця хліба, якого вистачить на цілий день, неважко вгадати, на чиєму автобусі поїде пасажир.

- Ваші побажання колегам з нагоди професійного свята - Дня автомобіліста.

- Бажаю, щоб Ваша праця, шановні автомобілісти, приносила Вам радість та задоволення, а кожен проведений за кермом день відкривав перед Вами нові перспективи. Вагомих здобутків у праці, сімейного благополуччя, достатку, невичерпного оптимізму та енергії, впевненості в житті Вам і Вашим родинам!

Хай щастить!

Колектив ВАТ “Сарненське АТП-15640” налічує 36 працівників. Автопарк із 14 автобусів марки ЛАЗ обслуговує 9 маршрутів. Щоденно виконується понад 50 рейсів, у навчальні дні доставляється 297 дітей до шкіл та у зворотному напрямку. За 9 місяців поточного року перевезено 1 млн. 95 тис. пасажирів та отримано 1 млн. 186,7 тис. грн. доходів. Щоправда, дві третини з них - 786,4 тис. грн. - “з’їдає” пальне. Отримані субвенції з державного бюджету - 117,3 тис. грн.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: