2012-й оголосили роком спорту

Щодня сайт Рівненської обласної державної адміністрації рясніє новими повідомленнями про досягнення Василя Берташа та його команди. Відкрили, побудували, відремонтували, посіяли, зібрали - невпинно інформує прес-служба. Як оцінює розвиток регіону сам голова облдержадміністрації, чи бачить перешкоди і проблеми у роботі, а також - чи збирається брати участь на парламентських виборах 2012-го року, ми вирішили запитати у Василя Михайловича особисто.

- Рік добігає свого завершення і всі чекають на звіт очільника області. Ви хвилюєтеся?

- 23 грудня я й справді звітуватиму, як голова ОДА, на сесії облради за підсумками року. За результати своєї роботи не хвилююся, адже усі взяті на себе зобов’язання виконаю. До 19 грудня, Дня Святого Миколая, ми здамо в експлуатацію три великі об’єкти, останні із запланованих на цей рік - школу в селі Берестя Дубровицького району, школу в селі Будераж Здолбунівського району та терапевтичний корпус Рокитнівської райлікарні. Отож, що стосується будівельної програми - все вже практично зроблено.

Якщо звернути увагу на рейтинги, то Рівненська область знаходиться не на останніх позиціях у державі, ми намагаємося постійно примножувати свої здобутки практично в усіх галузях.

- Якими є Ваші основні пріоритети?

- Ріст економіки, а отже залучення інвестицій; реформування галузей; допомога бізнесу. У період кризи влада має якомога сильніше підтримувати малий і середній бізнес, вести діалог з підприємцями, позаяк потрібно створювати нові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, і звичайно, налагоджувати роботу підприємств.

- Особисто Ви, який проект вважаєте найбільш вагомим?

- Безумовно “Пересопницю” і підготовку до святкування 450-річчя Пересопницького Євангеліє. 20 років за це ніхто не брався. А ми на чистому полі, завдяки підтримці Президента України і місцевим коштам, буквально за три місяці звели культурно-археологічний центр. Сьогодні він живе, а ми робимо все для того, аби на його території працювала постійно діюча археологічна експедиція, проводилися дослідження. На цьому об’єкті побувало вже більше 40 тисяч туристів, але ми прагнемо, щоб “Пересопниця” була у полі зору не лише області, але й держави, позаяк про таку святиню мають знати всі.

У нас справді є що показати туристам, але на жаль, і я кажу не лише про Рівненщину, за всі ці роки Україна так і не розвинула туристичну діяльність. Між тим, у Європі надходження від туризму складають левову частку бюджету.

- От Ви зазначали, що нам потрібно збільшувати кількість робочих місць, а натомість почали оптимізувати медичну галузь, скорочувати людей…

- У нас триває реформування, але це й позитив. Наведу простий приклад. Кілька днів тому у селі Кідри Володимирецького району ми відкрили нову амбулаторію, замість старенького ФАПу 1946 року. Наразі у закладі покращилися не лише умови праці, надання і отримання медичної допомоги, але й у шість разів збільшився колектив.

Так само ми сьогодні говоримо і про ендокринологічний диспансер. Про жодне скорочення штату мова не йде. Ми закрили корпус, який практично не може надавати якісні медичні послуги, а всіх перевели у центр радіаційного захисту населення, де є незадіяні площі й прекрасна лікувальна база. Спершу, коли тільки розпочалися суперечки, я зняв це питання з порядку денного сесії. Ще раз створив робочу групу, до якої увійшли лікарі, депутати всіх опозиційних фракцій та журналісти. І побачивши все на власні очі, вони погодилися з доцільністю такого рішення.

- Як Ви ставитеся до колись популярного вислову: “Спочатку збудуємо економіку, а потім будемо розвивати культуру і духовність”?

- Це все повинно йти паралельно. Ми ніколи не побудуємо економіку, якщо не дбатимемо про свою культуру і націю. Що таке розвиток економіки? Це залучення інвестицій. А інвестори йдуть тоді, коли бачать сильну державу та порядок у ній.

Сам я люблю дисципліну і порядок, того ж вимагаю і від підлеглих. Періодично полюбляю без попередження пройтися кабінетами, чи підвечір заїхати до лікарні. Спілкування з головним лікарем - це одне, а з людьми - геть інше. Тільки коли я бачу все на власні очі, лише тоді формую власну неупереджену думку.

- Ви особисто проводите доволі відкриту публічну політику. Не важко Вам це робити, зважаючи на ще досить низький рівень політичної культури наших людей? Бо ж на кожне ваше “зробили”, буде критика опонентів.

- Керівник не може бути слабким і впадати у відчай. Є перед тобою завдання - іди. Опоненти ж були і будуть, і особливо у виконавчої влади. Чому? Тому, що завдання кожної політичної сили - прийти до влади. Але як далі керувати - вони навіть не усвідомлюють.

Я ж формую і коригую плани разом з людьми. Наприклад, програму соціального розвитку чи програму про фермерів. Я не сиджу в кабінеті і не думаю, що їм таке вигадати. Я їду до них і питаю, бо мені потрібна не програма, а її дієвість, ефективність.

- Як ви оцінюєте політичну ситуацію в області?

- Як стабільну. В обласній раді представлені фракції різних політичних сил, є більшість - вона стабільна. До того ж наші опоненти-політики ведуть конструктивну співпрацю і я поважаю таких людей. Хоча є й такі, що на чорне говорять біле, і слухати не хочуть. Це я вважаю неправильним. Бо всі ми живемо в одній області і потрібно спільно, об’єднавши зусилля - і опозиції, і владі - досягати максимальних результатів роботи.

- 2011 рік, який Ви скромно назвали роком сільських доріг, перетворився на рік тотального відродження Рівненщини. Будували школи, медичні заклади, спортзали тощо. Як ви назвете рік 2012?

- Будувати дороги продовжимо наступного року, а цього здамо 750 об’єктів. Днями, на другому форумі органів місцевого самоврядування, ми домовилися, що 2012-й оголосимо роком спорту та розвитку культурно-дозвіллєвих комплексів Рівненщини.

Я мрію і хочу, щоб у Рівному з’явився палац спорту. Домагатимуся, аби наша область увійшла до державної програми будівництва таких спортивних закладів. Це треба обов’язково робити, тому що сьогодні в області лише близько 12 відсотків дітей займаються спортом. А ми ж хочемо бачити націю здоровою, і максимально популяризуємо здоровий спосіб життя. От зараз відкриємо спортзал у Людині, наступного року таких спортивних закладів буде більше - у Сарнах, Дубровиці тощо.

Пріоритети залишаться ті ж, тому що виокремити якийсь один неможливо. Однозначно, все робитимемо для краян. Хотів би я мати такий бюджет, як у Харкові, Дніпропетровську, Луганську… Але цьогоріч, вперше за останні роки, ми отримали 200 мільйонів з державного бюджету на соціальні об’єкти.

Зрозумійте, бюджет, цифри, які ми подаємо, потрібно ще вміти відстояти. Гроші на будівництво шкіл нам не за гарні очі виділили. Ми неабияку стратегію для цього розробили. Спершу сфотографували всі школи, а потім я поїхав до Києва. Був і в Президента, і у Прем’єра. Коли став показувати фотографії, вони вірити не хотіли, що в 21 столітті можуть бути такі школи, тому нам і дали більше коштів. Прагнемо і наступного року не гірше попрацювати.

- Мене цікавить таке запитання - невже раніше це не можна було зробити? Навіть ті ж школи?

- Причина у тому, що починаючи, потрібно закінчувати. Якщо цього року розпочав будівництво, гроші не потрібно розпорошувати, а використовувати їх за призначенням. Це терміни, зарплата, відрядження, економія. А якщо школу будувати 10 років - вона буде золотою.

Ось наприклад, ЗОШ №14 у м.Рівне. Приїхав, сказав, що якщо за місяць школу не побудують - заберу гроші. Три зміни, наради, але результат є. Так само школа в Мульчицях Володимирецького району. Ніхто не вірив у те, що її зведуть, аж поки ми не знесли стару. Хоча, зізнаюся, так неприємно було, коли ми приїхали туди через певний час, а там діти в чобітках, обліплених брудом, йдуть на другий поверх. Погодьтесь, у школу вартістю 15 мільйонів гривень вже можна було килимок купити. Мені було дуже неприємно. До речі, з такого маленького питання починається культура і відповідальність за доручену справу.

- Незважаючи на те, що незамінних людей немає, ваші підлеглі побоюються майбутніх виборів до Верховної Ради. У вас є реальний шанс, як у кандидата, але що тоді буде з областю?

- Незамінних людей і справді немає. На Рівненщині живуть щирі, працьовиті, талановиті і гостинні люди. І це надає натхнення працювати. А щодо Верховної Ради - то коли людина на державній службі, вона собою не розпоряджається.

- А Ви вже визначилися, чи братиме у них участь?

- Станом на сьогодні - не планую.

- Чи має народний депутат від області в цілому якісь важелі впливу на вирішення проблем краю?

- Якщо людина йде за мажоритаркою, то вона бере на себе відповідальність за ту громаду і її проблеми, яку представлятиме. Такий депутат стоятиме під кабінетами для того, щоб вирішити те чи інше питання для районів. І наступного року люди мають обрати справді відповідальних.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: