Зазирніть у себе сповіддю

Поганий настрій, роздратованість, химерні відчуття, пригніченість… Усі ці внутрішні стани добре знайомі кожній людині. Психологія не має одностайної думки, щоб пояснити перепади настрою, стану душі. Релігія ж стверджує, що їх причина криється в людській природі, в її гріховній занедбаності. Гріх - хвороба душі, він посилюється і множиться щосекунди. Якщо людина починає з ним боротися, його ріст призупиняться до того часу, допоки вона знову не починає грішити. Тоді гріх починає міцніти і розростатися з новою силою. Людська боротьба з гріхом - це боротьба за спасіння. У ній на допомогу християнину приходить сповідь.

Навіщо потрібне покаяння і сповідь? Власне, що таке сповідь? На ці та інші запитання журналісту “РР” відповів настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, що в селі Бережки Дубровицького району, отець Василь.

- Що таке сповідь і наскільки часто потрібно сповідатися?

- Таїнство сповіді - відвертість душі і серця людини Богу через духівника. Вона має два етапи: підготовка і саме Таїнство Сповіді, яке завершується прийняттям Святого Тіла і Крові Христової.

Якби людина на мить уявила собі, що вона не миється впродовж багатьох років? На що було б схоже її тіло? Ось подібно до цього можна уявити стан душі, яка не сповідала Господу своїх гріхів і не розкаялася в них. Тому, як тіло своє ми обмиваємо від бруду, так і душу свою ми маємо обмивати слізьми покаяння хоча б декілька разів на рік.

Церковним уставом зазначено приходити до сповіді під час кожного посту, тобто чотири рази на рік, але не рідше одного разу. А взагалі, це більше залежить від духовного стану людини, її потреби в цьому.

- Як же правильно підготуватися до сповіді? Адже з сучасними темпами життя досить важко утриматися від щоденних спокус і дотримуватися суворих рекомендацій.

- Перед самим Таїнством Сповіді людині необхідно заглянути всередину своєї душі і серця, де таїться незчисленна кількість гріхів. Найкраще це можна зробити, давши вичерпну відповідь на десять Божих Заповідей.

Щодо тілесного, то необхідно перед сповіддю тиждень постити, аби достойно прийняти Дар Крові і Тіла Христового. Якщо хтось за станом здоров’я не в змозі притримуватися посту, то слід утриматися від скоромної їжі хоча б два-три дні перед сповіддю та причастям. У день прийняття причастя не дозволено щось споживати.

- Чи знаєте ви про якісь неординарні випадки сповіді?

...Одного разу до священика прийшла сповідатися парафіянка і розповіла про свої гріхи. Отець дав їй таку настанову: купити курку, зарізати її і пройти вулицями міста, обскубуючи, на ходу викидати по пір’їні. Коли закінчить - прийти знову. Жінка виконала дане їй послушання, і коли повернулася, священик сказав: “А тепер піди, збери все пір’я назад у кошик”. Вона з гіркотою сказала, що це неможливо. “Так само неможливо повернути всі ті гріховні вчинки, але розкаятися і не повторювати їх можна”, - відповів духівник.

- А напередодні Пасхи є якась особлива сповідь?

- Ніяких особливостей не існує. Але в деяких людей є така традиція, що вони ретельно готуються і весь Страсний Тиждень відвідують богослужіння. Творять милостиню, щоб Господь прийняв їх піст для спасіння душі і очищення від гріхів. Поївши пісної їжі у четвер, чекають до Світлого Хрестового Воскресіння, нічого не ївши, сповідаються перед всенічною і причащаються на Пасху. Але це не є правилом, яке поширюється на всіх.

- Як поводитися під час прийняття Святих Христових Тайн?

- Причастя - це дар Божий, в якому людина, якщо вона дійсно щиро розкаялася, поєднує себе з Господом, і їй прощаються всі розкаяні гріхи. Євангеліє зазначає “Якщо не будете їсти Плоті Сина Людського і пити Крові Його, то не будете мати в собі життя” (Ін. 6.53).

Скільки б ми не готувалися до прийняття Святих Христових Тайн - ми все одно не будемо досконалими. Але це не означає, що ми не повинні належно поводитися у Храмі Божому, а особливо перед Святою чашею. Щоб не сталося чогось непоправного, слід пам’ятати, що:

1) перед чашею потрібно зробити уклін, але завчасно, не заважаючи іншим;

2) коли відкриваються Царські врата, треба перехреститися і, склавши руки хрестоподібно, приступати до Причастя;

3) жінкам бажано не фарбуватися, не вдягати біжутерії, а особливо золотих прикрас, кулонів, знаків зодіаку;

4) на собі обов’язково мати натільний хрестик;

5) підійшовши до чаші, чітко назвати своє ім’я, дане при хрещенні, і прийняти святі дари;

6) якщо причащають з декількох чаш, то причастя приймати тільки з однієї, бо причащатися в один день двічі - смертний гріх;

7) у день причастя не прийнято робити коліноприклонних рухів, тобто ставати на коліна;

8) провести день після причастя в молитві, читанні Святого Письма, роблячи добрі справи.

- Через кілька днів Світле Хрестове Воскресіння. Розкажіть про історію свята.

- Воскресіння Христове (Пасха) від єврейського слова (песах) - велике юдейське свято, установлене в пам’ять чудесного звільнення євреїв від єгипетського рабства. Найбільше християнське свято, звільнення усього світу від рабства гріха і неволі диявола. Це є свято із свят, торжество із торжеств, знамення перемоги над гріхом і смертю, початок буття світу, викупленого та освяченого Господом Ісусом Христом. День, в який завершився наш перехід від смерті до життя, від землі до неба. Христос Воскрес - і для всієї світобудови почалася справжня весна, світлий і радісний ранок нового життя.

Колись сповідалися привселюдно

У древній церкві сповідь звершувалася не так, як нині. Тоді християни причащалися і сповідалися кожної неділі. Але в деяких випадках це було необов’язково.

До сповіді приходили за необхідністю, іноді - у випадку серйозних гріхів: святотатство, вбивство, блуд, кровозмішування, образа Величності та виготовлення фальшивих монет. Така сповідь звершувалася голосно у присутності духівника і парафіян. Встановлювався і термін публічного покарання, який тривав досить довго.

У грецькій Православній церкві сповідалися не перед кожним причастям. Сповідь проходила у визначений духівником час у сповідальні. Деякі священики за браком часу звершували загальну сповідь, у якій брало участь декілька тисяч людей.

Зараз сповідь здійснюється дещо інакше - не привселюдно, а через духівника. Але в яких би умовах вона не проходила, необхідно пам’ятати, що це велике таїнство, яке потребує надзвичайно серйозного ставлення.

Перед самим таїнством сповіді людині необхідно заглянути всередину своєї душі і серця, де таїться незчисленна кількість гріхів. Найкраще це можна зробити, давши вичерпну відповідь на десять Божих Заповідей.

Як тіло своє ми обмиваємо від бруду, так і душу свою ми маємо обмивати слізьми покаяння хоча б декілька разів на рік.