У навчальному закладі відбулися справжні андріївські вечорниці - з гуляннями, ворожінням і, звісно, частуванням варениками. Студенти згадали ті традиції предків, коли подібні вечорниці були дуже поширені. З давніх-давен парубки та дівчата збиралися разом та вшановували Святого Андрія, відзначаючи свято в ніч з 12 на 13 грудня. Тому і майбутні бухгалтери довели своїм викладачам, що їх цікавлять не тільки розрахунки, але й спадщина дідів-прадідів. Зануривши присутніх на святі в глибини історії, студенти розповіли, що таку шану Андрій заслужив, позаяк ще у юнацтві вирішив присвятити себе служінню Богу, пізніше став відданим апостолом Христа та проповідував християнство. Для того, щоб втілити високу мету - навертати язичників до християнської віри, дванадцять учнів Ісуса розподілили між собою країни, куди вони повинні були нести євангельську проповідь. Святому Андрію випали землі Віфанії та Пропонтиди з містами Халкидон та Візантій, а також землі Фракії та Македонії, Скифії та Фессалії, Еллади та Ахай і багато інших. Майже скрізь, де опинявся апостол, влада його зустрічала жорстокими гоніннями, він терпів невимовну скорботу та страждання. Але, натхнений силою своєї віри, Святий Андрій долав усі біди в ім’я Христа. Особливих катувань Первозванному апостолу довелося зазнати у місті Синоп, де язичники піддали його жорстоким тортурам. Але, як йдеться в легенді, “благодаттю свого Вчителя і Спасителя Святий Андрій знову повстав здоровим і цілим від ран”.
Після історичного екскурсу всіх частували варениками - фантазії “рахівників” не було меж. Дуже цікаво було дізнаватися свою долю по… варениках: з яким начинням попадеться кулібка, те і принесе наступний рік. Досхочу наївшись смачних домашніх вареників, гості зрозуміли, що вони будуть багатими, щасливими, здоровими, і головне, веселими та щирими, позаяк у частуванні вони віднайшли монетки, мак, горішки, перець та часник, і багато-багато солодощів…
Насамкінець “ворожка у восьмому поколінні” з другого курсу наворожила щасливу долю та гарні оцінки всім присутнім.
Партнери 