Від насінини до диво-велетня

Йдеться про директора ДП Клеванське лісове господарство, потомственного лісівника Ігоря ФІЗИКА, інтерв’ю з яким пропонуємо увазі читачів.

- Ігоре Васильовичу, рівненські любителі відпочинку на природі стурбовані тим, що, приїхавши в ліс, бачать неприємні зміни пейзажу. Поріділи лави столітніх сосон неподалік Оржева, десь поділися новоставські лісові велетні. Що відбувається у лісі?

- Справа в тому, що кожне дерево має свій “критичний” вік. Для сосни це 80-90 років, для дуба - 100-120. Це пора стиглості, після якої настає перестійний період: дерево починає хворіти, деревина втрачає товарні властивості. Старе дерево, уражене, наприклад, кореневою губкою, сірою гниллю або поперечним раком стовбура, становить неабияку небезпеку для тих самих любителів відпочинку на природі, адже воно може у будь-який момент впасти від пориву вітру і наробити біди. Краще таке дерево зрубати й отримати хоча б частку деревини, придатної для використання, ніж дочекатися, поки воно повалиться, згниє, або в ньому розплодяться шкідники.

- І все ж таки, кажуть, що сосна, наприклад, може стояти до 800 років…

- Я розумію бажання оржевців або новоставців мати свій заповідний гай, свого “козацького дуба”, але хто буде доглядати ці дерева? Хто відповідатиме за безпеку тамтешніх мешканців? Хочете зберегти диво-велетнів - зверніться з офіційною заявою до лісгоспу, і ми передамо ці дерева у заповідний фонд. Але за ними потрібно наглядати, вчасно “лікувати”, охороняти і таке інше. Для цього потрібні гроші, люди, час. Якщо громада готова взяти на себе цей клопіт - будь ласка, дійте.

До речі, держлісгосп отримує від держави лише два відсотки від тієї суми, яка потрібна для оплати праці лісівників. Решту грошей, необхідних для ведення лісового господарства, ми повинні заробити самі, проводячи власні рубки. З цієї деревини лісгоспи сплачують величезні податки. Те, що залишається, використовуємо на посадку, охорону лісу від шкідників та пожеж. Тобто на виконання робіт, які задекларувала за собою держава.

- “Насаджуємо більше, ніж вирубуємо!” - як виконують це гасло клеванські лісівники?

- Щороку працівники лісгоспу проводять суцільні зруби на площі 120-130 гектарів. Наприклад, у 2005 році зрубано 125,5 гектара лісу. На цій площі в рік рубки посаджено 21,8 гектара лісових культур та 3,1 гектара плантацій новорічних ялинок. У нинішньому році буде створено 56 гектарів нових насаджень. У вологих типах лісу проведемо роботи для сприяння природного відновлення лісу на площі 44,4 гектара.

За цими цифрами стоїть величезна робота лісівників, адже доглядати за саджанцями слід так само, як доглядає фермер за звичайною городиною. Відмінність полягає в тому, що врожай овочів ми збираємо кожної осені, а лісовий “врожай”, тобто зрілу деревину, збиратимуть наші онуки та правнуки. Мій дід був лісничим ще за часів панської Польщі, саджав і доглядав ті дерева, які тільки сьогодні досягли віку стиглості. Плантації, насаджені батьком у 1963 році, нині вважаються “молодняком другого класу”, тобто відносно молодим лісом. Мій чотирнадцятирічний син побачить зрілими дідові саджанці та молодняк, що виросте із сіянців, посаджених нами цією весною. І тільки третє покоління наших нащадків отримає прибуток від сьогоднішньої праці лісівників.

- Неодноразово чула від лісівників такий крилатий вислів: “Ліс ниву береже”. Що робить очолюване вами держпідприємство для збереження ланів Рівненщини?

- У 2005 році від селищних рад нашим підприємством прийнято 101,7 гектара земель під захисне лісорозведення. І вже в нинішньому році ми посадимо 69 гектарів лісу, в тому числі 21,5 гектара на землях Грушвицької сільради та 47 гектарів - на землях Жобринської. Це, в основному, не придатні для сільськогосподарського використання піски, круті схили. Тільки дерева і чагарники своїм живим корінням можуть зупинити ерозію ґрунтів на неугіддях. Ліс - це складна екосистема, баланс у якій зберігати ми просто зобов’язані.

Ігор Васильович ФІЗИК, директор державного підприємства “Клеванський лісгосп”. Середню школу закінчив з золотою медаллю.

Випускник Львівського лісотехнічного інституту. У 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Фітомеліоративні насадження в умовах північно-східної частини Волинської височини”.