Мисливське господарство - справа вигідна,

- За підрахунками міжнародних експертів, на Заході рентабельність полювального бізнесу для багатих сягає 300-500 відсотків, в Україні - 150-200 відсотків. Але для того, щоб отримати прибутки, спочатку потрібно вкласти кошти у розвиток інфраструктури мисливського господарства, забезпечити побутові потреби потенційних клієнтів.

Мисливцям під час полювання неодмінно знадобиться транспорт та послуги загінщика та єгеря з собакою. Ніколи не будуть зайвими місця для утримання мисливських собак, стоянка з охороною для автомобілів, місце і обладнання для обробки та зберігання трофеїв, морозильні камери для зберігання м’яса дичини. Все це у нас є.

- Чула, що полювання вже стало експортною послугою?

- Ми приймаємо у “Клеванському” мисливців з Німеччини, інших країн західної Європи. Тому й працюємо над удосконаленням господарства і сервісного обслуговування. Адже гостям із-за кордону можуть знадобитися, наприклад, перекладачі, або фахівці, які вміють кваліфіковано оцінити трофеї, оформити документи на вивіз. Звичайно, клієнти оплачують всі ці послуги, як і окремі ліцензії на відстріл тварин.

- Чим іноземні мисливці відрізняються від українських?

- Іноземці не полюють на птахів. Головним чином, полюють на оленя, лося, кабана, іноді на зайця. Їх не цікавить, як правило, м’ясо вбитого звіра - вони приїжджають за трофеями.

- Скільки грошей повинен викласти сучасний барон Мюнхгаузен, щоб забрати трофеї з собою?

- Все залежить від розміру трофею. Роги впольованого оленя можуть коштувати від 300 до 3500 євро, ікла вепра - від 250 до 650 євро. Отримані кошти спрямовуються розвиток господарства, зокрема на відтворення поголів’я. До вашого відома, тільки для повноцінного поновлення фауни на одній тисячі гектарів лісу потрібні 1500 гривень щорічно.

- Подейкують, що в Клеванських лісах не залишилося жодного зубра, зменшилося поголів’я оленів.

- Зубри - тварини-мігранти. Вони і раніше не визнавали кордонів - ані державних, ані адміністративних. Останній зубр, як розповідають місцеві жителі, загинув у “двобої” з тепловозом. Теля - воно і є теля. Щодо зменшення чисельності благородних оленів, тому є кілька причин: вирубування лісів, зменшення кормової бази, вироджування тварин через близьке схрещування. До того ж, лань здатна народжувати лише одного-двох оленят за один раз. А от льоха народжує щороку в середньому 8-12 поросят Одне порося коштує 800-1000 гривень, тоді як олень - 20 тисяч гривень. Отже, вепра розводити вигідно, з якого боку не поглянь. Хоча ми планує найближчим часом закупити кілька самців благородного оленя, так би мовити, для оновлення крові.

- А ви не боїтеся, що тварини, які звикли брати хліб з людських рук, стануть надто легкою здобиччю для мисливців, гірше того, - браконьєрів?

- Олені - благородні тварини, вони вибагливіші у харчуванні, ніж кабани, і дійсно, прив’язуються до людини. А свині легко дичавіють - за якихось 2-3 тижні після виходу “на вільні хліби”. Пам’ятаю таку історію: якось із вольєру втекла льоха зі своїм “виводком”. Кілька днів по тому ми з товаришами сиділи біля багаття, обідали. Раптом на галявину вибігла свинка зі смугастими поросятками. Один веприк зашпортався у траві і впав. Льоха дочекалася, поки мале зіп’ялося на ніжки, пропустила поросят поперед себе і спокійно побрьохала за ними. Тварини не підходили близько, але й не панікували.

Люди досвідчені кажуть, що справжній мисливець складається не тільки з азарту, і на полювання ходить не лише, щоб когось застрелити, але й відчути себе частинкою природи. До того ж, він має бути зацікавлений у збереженні лісової фауни, адже ліс без звірів - мертвий ліс.