“Мир, труд, май”

Сьогодні це свято лівих сил перетворилося на банальний день садівника-городника. Може тому і святкує його наша капіталістична країна два дні поспіль.

Перші сонячні промінчики, щебетання птахів, зелена травичка, гучна компанія друзів та смачний, апетитний шашличок - напевно саме ці асоціації виникають у кожного з нас, коли чуємо вислів “травневі свята”.

Першотравень свята, День праці, День весни, Свято весни і праці, День міжнародної солідарності трудящих - відзначається в 142 країнах і територіях світу 1 травня або в перший Понеділок травня. У деяких країнах День праці відзначається в інший час - до них належать, наприклад, США, Японія, Австралія і Нова Зеландія.

У кожного з нас на ці дні заплановано безліч справ, ідей: що зробити, куди з’їздити. Для господинь це просто ідеальний період, щоб навести лад у будинку, посадити городину. Також у цей період неабияк популярними є поїздки за кордон, або просто кудись на відпочинок. Інтернет просто майорить різними цікавими пропозиціями, як краще провести травневі свята.

Думаю, не один із вас задавався запитанням про історію травневих свят і взагалі, чому ми їх святкуємо?

Відзначати 1 травня - традиція трудящих всього світу. А почалось все 1 травня 1886 року, коли робітники американського міста Чикаго організували демонстрацію, вимагаючи поліпшення умов праці і, насамперед, встановлення 8-годинного робочого дня. Однак, демонстрацію розстріляла поліція. Після цього Паризький конгрес II Інтернаціоналу в липні 1889 року прийняв рішення щорічно відзначати цей день як підтвердження єдності всіх робітників Планети, спільності їх інтересів у боротьбі за кращу долю трударів.

У 1891 році робітники залізничних майстерень Полтави одні з перших у Росії відзначили 1 травня, і з того часу полтавські трудящі щорічно влаштовували маївки. Завжди справді святково відзначали першотравневі дні в СРСР.

1 травня стало святом весни, радості, успіхів і звершень на шляху побудови нового суспільства. Працівники продовжують святкувати травневі свята і сьогодні.

Що ж стосується сьогодення, то ми й досі не зраджуємо традиціям святкування першотравневих свят. Хоча вони в нас і різняться, та не суттєво.

Можна говорити, що святкування першотравневих свят на Заході України і Сході відрізняється. Переважно це пов’язано з історією. Адже після падіння самодержавства навесні 1917 року вперше у Російській державі 1 травня святкувалося відкрито, вільно, без нагляду поліції, яка тоді вже не існувала. На українських теренах активно відзначали пролетарське свято українські соціалістичні партії, організовані навколо Центральної Ради. Поряд із соціальними вони висунули й національні гасла, які користувалися активною підтримкою трудящого люду. Треба сказати, що після 1917 року можливість такого вільного святкування на Наддніпрянщині з’явилася нескоро, та й на Галичині теж.

Як бачимо, часу прижитися цьому святу на Сході нашої держави було набагато більше, ніж на Заході. Тому й жителі східних міст святкують його з більшим розмахом. Для них - це, як своєрідний запланований відпуск, на який відкладаються гроші протягом місяців, аби на першотравневі свята відпочити, як належно, з розмахом.

А от для мешканців сільської місцевості - це ще декілька днів, аби попрацювати на городах. Як говориться: “День трудящих - ось і можна брати лопати та святкувати його за прямим призначенням”.

У ці свята з’являється можливість присвятити більше часу дитині, родині, зробити ті справи, які постійно відкладаються.

Цьогоріч на травневі свята ми маємо чотири вихідних дні. Робочий понеділок 30 квітня відпрацьовуватимемо в суботу 28 квітня. Таким чином ми будемо відпочивати 29 та 30 квітня, 1 і 2 травня. У четвер і п’ятницю - 3 і 4 травня - на роботу. Потім знову вихідні - субота, неділя. Наступний вихідний буде прямо посередині тижня - в середу, 9 травня.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: