У музеї Самчука звучали українські пісні

Для слухачів звучали старовинні українські ліричні пісні, виконувані сильним натхненним голосом співачки, за акомпанементу Інни Харчинської. Серед безцінних експонатів з рівненського помешкання Уласа Самчука знайшло своє місце і старовинне фортепіано, виготовлене ще далекого 1895 року. Його тонке звучання вплело ще одну нотку в особливу атмосферу вечора. Біля цього піаніно поруч з Уласом Самчуком збиралась українська еліта 30-40-х років минулого століття, такі люди, як Олена Теліга, Олег Ольжич. А зараз його струни під вправними руками майстрині відтворили для сучасних слухачів мелодії того часу, такі як “Чом ти не прийшов?”, “Коло гаю походжаю”, “Без тебе день”, “Соловейко на калині” тощо. Загалом прозвучало 12 пісень, зокрема, дві лемківські з Галичини, де теж певний час проживав Самчук.

- Це вечір перший, але не останній, - звернулась до слухачів Галина ШВИДКІВ. - Він лише перший з планованої низки вечорів. Сьогодні ми презентуємо мистецький салон, який хочемо започаткувати в музеї з метою пропаганди української культури у Рівному. Невипадково ми розпочали саме з української пісні, аби віддати данину нашій культурі, історії, адже зараз вона, на жаль, мало популярна. Ми прагнемо популяризувати її, донести до якнайширшого кола слухачів. Сьогоднішній вечір - це уклін нашій рідній українській пісні.

Перемежовуючись з розповідями про життя Уласа Самчука звучали старовинні українські пісні, ноти брали за душу, змушували щеміти серце і вибухати оплесками виконавцям. З-поміж поколінь тягнулась ниточка від минулого до сьогодення, зберігаючись у старовинних речах письменника, книгах, у самих нотах пісень. Неповторне звучання високого чистого голосу Галини Швидків створювало незабутню атмосферу. Ще однією ниточкою, що поєднала слухачів та співачку з письменником, став факт спорідненості, адже пані Галина є племінницею похресниці Уласа Самчука.

Опісля виступу пані Галина приймала вітання від вдячних слухачів, ділилася планами на майбутнє. За її словами, ця давня ідея - започаткувати такі вечори, бо в Рівному немає мистецьких салонів, які збирали б вишукану елітну публіку, що прагне долучитися до краси рідної культури, мови, слова. Сама постать Самчука є близькою духу співачки, є рідною. Саме тому виступ у приміщенні музею письменника додав ще більше позитивних вражень.

Публіка розходилась зачарована музикою, що мовби бриніла в повітрі. Вечір запам’ятався всім без винятку, зачепив усі струни душі. Багато слухачів обіцяли приходити й надалі за новою порцією краси та творчості, за гарними враженнями та настроєм, щоб насолодитися звучанням рідного слова.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: