Бажаючі здати далеко не завжди могли це зробити через брак вітчизняної валюти. На перший погляд це є неприроднім явищем. У нашій економіці завжди гривня була, а от з іноземною валютою часто-густо в банківських установах були перебої. Що ж сталося?
Аналіз цього аномального, на перший погляд, явища доводить, що нічого дивного тут не має. Гроші - це цінні папірці, які випускає держава. Однак, наша ненька Україна є унікальною тим, що крім державної валюти - гривні, в готівковому обігу існують і займають питому вагу долар США та євро. Так, доларами чи євро не можна розрахуватися у супермаркеті, але за них купують нерухомість, транспорт та тримають “на чорний день”. Ніхто в Україні не знає, скільки у громадян є іноземної валюти, але зрозуміло, що багато. Тобто, в національному грошовому обігу гривня займає лише частину. Останніми роками Фінрезерв США, а тепер і Європейський нацбанк активно друкують гроші і роздають їх майже безкоштовно своїм банкам. Ті ж повинні рятувати себе і кредитувати національну економіку. Теоретично... На практиці, отримуючи долари та євро під 0,25-1% річних, банкам вигідно вкладати їх через свої дочірні структури у такі, м’яко кажучи, слабо розвинуті країни, як Україна, де ті самі долари можна обміняти на гривні і надавати кредити під 25% річних... Заробіток, як бачимо, дуже непоганий. Але в один “чудовий” день з’явилася проблемка - в Україні нацбанк не друкує в необмеженій кількості гривні, і коли з одного боку населення, чий життєвий рівень у результаті настання “стабільності” стабільно погіршується, і потрібно, аби звести кінці з кінцями, залазити у власні “валютні резерви”, а з іншого - багатьом банкам десь необхідно збувати величезні обсяги доларів та євро - й намалювався парадокс. Гривня стала дефіцитом. Чим це закінчиться, сказати важко, але зрозуміло одне - ні Євросоюз, ні влада США не відмовляться у найближчому майбутньому від друку додаткових грошей, незважаючи на усі можливі наслідки.
Партнери 