Уявіть собі таку картину: ви хочете прийняти душ, а з ванни на вас дивиться очицями-гудзиками… справжнісінький зелений крокодил! Як вам? Фантастика? Ні, цілковита реальність у будинку одного з рівнян. Про нього розповідає його товариш, 20-річний студент Рівненського державного гуманітарного університету Макар ГЕРАСКЕВИЧ.
- Ще з юних років я мріяв тримати у себе крокодила. Справа в тому, що таку екзотичну тварину більше двох років тримав у себе мій кращий товариш Роман Петрук. Оскільки жив він у приватному будинку, тож міг дозволити собі таку розкіш. Крокодила тримав у спеціально збудованому вольєрі (типу собачого - прим.авт.). На сніданок, обід і вечерю тварина отримувала тільки живі “харчі”: мишей, хом’яків та щурів. Зубатий дуже любив гуляти, тож майже щодня Роман водив його (у спеціальному наморднику та з повідком – прим. авт.) на прогулянку до міського парку.
Одного разу стався цікавий випадок. Пішов Роман зі своїм улюбленцем гуляти, і все б нічого, якби один п’яничка не почав чіплятися до тварини. Закінчилося все тим, що тварина його вкусила, навіть правоохоронців довелося викликати!
Тут варто зазначити, що за натурою крокодили – тварини агресивні, тож будь-якої миті норовлять вкусити за руку чи за ногу. І не обов’язково незнайому людину, - навіть хазяїна. Саме тому Роман інколи підмішував тварині в харчі заспокійливе, щоб той не брикався! І ось, коли крокодил трохи заспокоювався, на ньому можна було навіть кататися верхи.
Нині Роман живе у Харкові, а свого зеленого він продав Львівському зоопарку. Мій товариш і мені був запропонував маленького тримісячного крокодильчика, (який уже тоді був 80 сантиметрів у довжину), але знаючи, що тварина виросте до трьох метрів... де б я його тримав у звичайній трикімнатній квартирі?..
Партнери 