Хліб насущний на свято і в будні

Починався ж стрімкий розвиток сьогоднішньої “Родини” із ВАТ “Костопільський завод продтоварів” у 1999 році, коли загальними зборами акціонерів директором товариства був обраний Микола КУЧЕРУК. Відтоді виробничі потужності підприємства зросли у 33 рази. Невпізнанним сьогодні став колишній костопільський хлібозавод, який у складі торгової марки “Родина” ніби народився заново. Нині в його цехах виробляється понад 50 видів хлібобулочних виробів, печива та соломки.

Свідченням високої якості та конкурентоспроможності заводської продукції є нагородження багатьох її видів золотими медалями. У 2001 та 2003 роках ТМ “Родина” була визнана переможницею національного конкурсу “Краща торгова марка України”, а у 2003 році ВАТ “Костопільський завод продтоварів” відзначено подякою Прем’єр-міністра України.

- Ми досягли таких успіхів, - розповідає Микола Герасимович, - завдяки оновленню технічного обладнання. Мета сьогоднішнього заходу - не тільки отримати оцінку дегустаційної комісії, але й показати на нашому прикладі, що можна зробити із занедбаного в минулому виробництва, якщо розробити правильну стратегію розвитку і докладати максимум зусиль для її реалізації. Колектив заводу прагне працювати професійно, розраховуючи при цьому лише на власні сили. Не використовуючи дотаційних фондів центру зайнятості, ми протягом трьох останніх років працевлаштували на заводі понад 700 осіб, створивши нові робочі місця. Сьогодні підприємство кожного місяця виробляє продукції на загальну суму понад 5,5 млн. гривень. У найближчих планах - довести цю цифру до 10 млн. гривень на місяць.

Під час ознайомлення з виробництвом члени комісії ретельно перевірили дотримання працівниками ВАТ “Костопільський завод продтоварів” рецептури та санітарно-гігієнічних вимог, а журналісти мали змогу на власні очі побачити, як випікають хліб і з чого роблять цукерки, відчути на дотик гарячу і солодку атмосферу кондитерських цехів.

Після екскурсії журналістів пригостили останніми новинками хлібозаводу: хлібом “Білоруським череневим”, “Білоруським з кмином”, “Костопільським череневим”, дієтичним молочно-висівковим, пшеничним із сезамом, “Костопільським фермовим”, хлібом по - зорянськи, “Степанським”, пампушками з часником, і чудовою, запашною здобою: булочками “квіточка”, “бабусиним пирогом”, трьома видами паски - європейською (з цитрусовим смаком), з родзинками і з шоколадними краплями, плюшками з цукром, “багетами”, сирними рогаликами та різноманітним печивом.

Другим актом “барбізонського балету по-костопільськи” стало частування новими кондитерськими виробами. Чого тут тільки не було: зефір у шоколаді, йогурті, з “журавлиновою” начинкою і згущеним молоком, зі смаком кави, капучіно, лимону, східні солодощі та молочний ірис. Найскладнішим, на думку фахівців заводу, було придумати оригінальну назву для кожної новинки, адже у найменуванні треба було натякнути на місце “народження” виробу, особливості рецептури та не забути про ознаки сучасності і родинних традицій. Так з’явилися “бабусин пиріг”, зефір “вишнева заметіль”, цукерки “фрукт-драйв”, печиво “добрик” та “круть-верть”.

А поки “акули пера” “бавилися плюшками” із апетитом Карлсона, який живе на даху, галузева дегустаційна комісія оцінювала продукцію з точки зору стандарту. Після нетривалого обговорення члени комісії вирішили: всі види продукції відповідають допустимим стандартам за своїми властивостями - смаком, зовнішнім виглядом, енергетичною цінністю, вмістом корисних харчових речовин та іншими ознаками, що відомі лише фахівцям.

Вишуканий смак зефіру, його “повітряну” консистенцію можна порівняти хіба що з вітерцем, який дав назву цим солодощам. До того ж, солодка продукція Костопільского заводу продтоварів є корисною для мешканців північних регіонів, що постраждали від радіоактивного забруднення, адже пектини, на основі яких вироблено багато її видів, мають властивість виводити з організму радіонукліди. Отже, купуючи дітям і дорослим ласощі від “Родини”, ви дбаєте не тільки про задоволення, а й про здоров’я своїх рідних!