Родимки - щастя чи чортове клеймо?

Співробітниця Юля із такою думкою не погодилася. Більше того, після тривалих консультацій із медиками та іншими компетентними людьми, вона зважилася на хірургічне втручання.

- Я вже не могла ні про що думати, ні їсти, ні спати, - настільки ця родимка мені заважала, - каже вона. - Звісно, я боялася операції, але процедура тривала всього якихось десять хвилин… А щастя в мене і так є!..

Насправді, будь-яка родимка може спричинити тяжке захворювання шкіри або взагалі призвести до смерті. Веду розмову з головним лікарем обласного онкодиспансеру Григорієм МАКСИМЯКОМ:

- Родимки, якi по-медичному називаються невусами, це - доброякiснi пухлини шкiри, - пігментне скупчення меланіну (речовини, яка надає нашій шкірі забарвлення) Проте, чим бiльше таких пухлин, тим бiльшою є вiрогiднiсть, що якась із них почне перетворюватися на злоякiсну - рости і вростати. Найбільш небезпечними родимками, з медичного погляду, є такі, що знаходяться на видному місці, або ж у незручному - натираються білизною, на голові, під пахвами. Ясна рiч, чiпати їх не можна - здирати, перетягувати нитками, травмувати. Усi свої родимки треба завчасно оглядати, адже меланома часто розвивається саме з непомiтної маленької родимки, і якщо звернутися до лікаря надто пізно, то шанс вилікуватися буде значно меншим.

Факторами, що можуть спричинити ріст родимки, бувають: генетичнi (якщо близькi, кровнi родичі мали раковi чи передраковi стани, то ризик захворiти на меланому пiдвищується у 15 разiв), сонячне випромiнення (темний колiр родимки немов приваблює сонячне свiтло, i воно може спровокувати переродження невуса).

Деякi родимки з’являються з народженням, деякi - з роками. Є такi, якi з’являються i щезають. Це генетично зумовленi процеси, які залежать від обміну речовин у організмі і особистих властивостей шкіри. Тому варто завчасно, коли ще родимка у спокійному стані, звернутися до лікаря, провести медобстеження. А, головне, за будь-яких змін величини, забарвлення, обрисів, появи якихось відчуттів, як от: свербіння, підвищеної чутливості чи болючості слід бити на сполох.

Якщо “зловити” меланому “на початку”, у пацiєнта буде бiльше шансiв одужати й жити довго та щасливо, - стверджує Григорій Іванович. - Статистика свідчить, що на першій стадії хвороби шанс одужати і прожити більше 10-ти років становить 93 відсотки, тоді як на другій - лише 40 відсотків. І ще одне: остерігайтеся всiляких псевдолiкарiв, якi обiцяють позбавити вас вiд родимки диво-мазями. Вкрай небезпечним є самолікування та застосування нетрадиційних методів, які пришвидшують перехід у злоякісну форму.

Варто знати: найчастіше на меланому хворіють люди зі світлою шкірою, білявим волоссям та світлим кольором очей. Дуже часто вона носить родинний характер. Необхідно пам’ятати, що сонячні опіки в дитинстві та юності можуть призвести до виникнення хвороби у зрілому віці. Хоча ця пухлина є однією з небагатьох, які полюбляють “молодий” вік, ризик захворіти на неї зберігається впродовж усього життя.

Що потрібно робити, щоб не захворіти?

• Уникати сонця з 10 до 16 години.

• Одягати капелюх із широкими крисами, захисний одяг та окуляри, непроникні для ультрафіолетових променів.

• Застосовувати крем із рівнем захисту від сонця 15 і більше за 15-30 хвилин перед виходом на вулицю, за необхідності накладати його повторно.

• Не зловживати соляріями.

• Захищати дітей від сонячного впливу та навчати їх правильно поводитися на сонці. Але якщо дитині до шести місяців, сонцезахисні креми не застосовують.

• Оглядати шкіру кожні три місяці. У разі виявлення будь-яких ознак злоякісних захворювань шкіри, негайно відвідайте лікаря.

Трохи історії

Давні європейці вважали родимки та родимі плями диявольськими мітками. За часів інквізиції сотні жінок за це поплатилися життям. Але на початку XVIII століття ставлення до родимок кардинально змінилося. Завдяки вигадникам-французам поширилося повір’я, начебто обличчя Венери прикрашала родимка. Що тоді почалося! Щасливі хизувалися “породою”, а нещасливі - ті жінки й чоловіки, яких богиня кохання не обдарувала своїм знаком, почали ставити собі штучні “мушки”. Навіть вигадали “мушкову” абетку. Приміром, якщо шляхетна дама доторкнеться віялом до мушки на губі - знайте, пані хочуть цілуватися, а відмахнеться від мушки над повікою: “Забирайтеся геть! Не хочу вас бачити!”