Музикантами не стають...

Третього червня був дощовий, похмурий вечір. Літо, здавалося, не спішило дарувати тепло. Хоча тим, хто прийшов на концерт “Країни У”, тепла аж нітрохи не бракувало. Усіх зігрівала атмосфера любові до музики, до пісні та до цих вічно молодих служителів пісенної музи.

Десять років тому життя звело двох талановитих людей - композитора і музиканта Павла Дуку та піаніста Олександра Заходякіна, нині викладачів РДГУ. Це стало початком їхньої співпраці. Так з’явився гурт під назвою “Країна У”. Потім до “творчих лав” приєдналися вокаліст Володимир Кардаш та саксофоніст Валерій Кошин.

“Спочатку ми грали джазову музику, - розповідає лідер гурту Павло Дука, - але, з часом, розширили творче коло, захопилися українськими романсами, які почали виконувати не лише у класичному варіанті, а й у власній музичній обробці”.

Після закінчення концерту мені хотілося поспілкуватися із усіма учасниками колективу. Спершу вдалося “перехопити” імпозантного, загадкового, а разом із тим привітного, Олександра Заходякіна.

- Олександре, щось змінилося у вашій музиці за десять років?

- Як уже сказав Павло, ми значно розширили репертуар. А ще, на мою думку, максимально наблизилися до своїх слухачів: навчилися давати їм саме те, чого вони чекають від нас. Це не означає, що нам диктують, яку саме музику потрібно виконувати, ми просто вміємо відкидати надмірний суб’єктивізм. Можна бути професійним музикантом і замкнутися у собі, сидіти в чотирьох стінах і гинути як особистість. А можна доносити свою творчість людям. І це варто робити.

- А спочатку був страх перед тим, що щось не вдасться, що публіка не сприйме ваших творчих поривань?

- Звичайно. Але у житті завжди доводиться долати якість бар’єри, йти на певний ризик для того, аби чогось досягти. Але, чим більше ти працюєш, чим більше виступаєш на сцені, тим менше невпевненості у тобі залишається.

- Кажуть, у творчих людей є свої забобони. Дехто перед виходом на сцену категорично не дивиться у дзеркало, хтось - ні з ким не розмовляє - аби концерт пройшов вдало. У вас є такі “заморочки”?

- Та ні, слава Богу. Я віруюча людина і до подібних “заморочок” ставлюся скептично. Я знаю лише одне: для того, аби концерт пройшов вдало, потрібно багато працювати.

- Ми дуже раді, що цей концерт пройшов так вдало. Було багато наших шанувальників та друзів, - говорить Павло Дука. - Хочу щиро подякувати компанії “Райз”, “Карат” і відділу культури та туризму Рівненського міськвиконкому за допомогу та підтримку. Ми сьогодні вкотре відчули, що потрібні рідному місту і наші зусилля не були марними.