Пігмаліон для генія

У 1929 році молодий, але вже відомий художник Сальвадор Далі запросив Поля Елюара, Ґалу та їхню доньку Сесіль до себе на віллу в Іспанію, у рибацьке селище Кадакес.

Уже тоді всі були шоковані фільмом Сальвадора Далі “Андалузький пес”, що приніс 25-річному художникові перший успіх.

Щоб приголомшити знамениту особу, Сальвадор Далі зустрів її в екстравагантному вигляді. Він порізав свою сорочку, виголив пахви, пофарбувавши їх синькою, натерся одеколоном із риб’ячим клеєм, козячим калом і лавандою. За вухо він заклав квітку герані.

Можна лише уявити, яке враження справив художник на своїх гостей. А сам він зізнавався трохи пізніше, що шалено закохався в Ґалу з першого погляду. Далі переодягся, прийняв ванну та з’явився на пляжі у нормальному вигляді.

У середньовічному замку Пуболь у Каталонії - на північному сході Іспанії - два роки без упину тривав капітальний ремонт. 64-річний художник Сальвадор Далі 1968-го подарував його Ґалі - своїй, на 10 років старшій, дружині. Коли ремонт завершився, жінка надіслала Далі листівку: “Ґала запрошує Вас до замку Пуболь”. Сальвадор гадав, що вони там житимуть разом, однак дружина не дозволила йому навіть залишитися на ніч. Та сама історія повторилася ще кілька разів. Ґала поволі стала віддаляти від себе чоловіка. Вона не хотіла миритися з тим, що її кращі роки вже минули. Їй, попри вік, хотілося кохати, а Далі з роками робився усе більш подібний до хлопчика, якому кортіло сховатися від світу в її материнських обіймах.

Жінка оточила себе юними коханцями. Аби виглядати молодшою, фарбувала волосся, іноді вдягала перуку й планувала зробити пластичну операцію. Намагалася спокусити кожного, кого зустрічала. Гадала, що так зможе повернути молодість.

- Сальвадорові все одно, у кожного з нас своє життя, - казала вона.

Однак саме характер його дружини став у підсумку причиною їх роз’їзду. У міру того, як Ґала старіла, вона ставала все нетерпимішою і ласолюбною. Вона дарувала випадковим коханцям будинки, машини, студії - все за рахунок. Далі, зрозуміло. Вона дійшла навіть до того, що могла віддати за ніч кохання картину Сальвадора, яка коштувала мільйони доларів. Митець же незмінно реагував так: “Я дозволяю моїй Галарину мати стільки коханців, скільки їй хочеться. Я навіть заохочую її, тому що мене це збуджує”. Між тим, сам він міг відвідати законну дружину тільки з її письмового дозволу. Від самотності знаменитого художника рятували так звані фаворитки - молоді жінки, від яких йому не потрібно було нічого, крім їхньої краси. На людях він завжди робив вигляд, що вони коханці. Але насправді це була всього лише гра. Єдиною жінкою всього його життя залишалася Ґала.

На картині “Сон, навіяний польотом бджоли навколо гранату, за мить до пробудження”, написаній 1944 року, Сальвадор написав Ґалу, що лежить на кам’яній плиті. Один тигр стрибає на оголену жінку, іншого пожирає риба. Це типовий для художника нічний кошмар. Він панічно боявся втратити свою Ґалу. Ні на крок він не відпускав її багато років поспіль, немов вони були сіамські близнюки. Його прихильність до неї дійшла до того, що в 30-40-і роки він навіть картини свої став підписувати “Ґала-Сальвадор Далі”, як ніби вони були однією людиною. Сальвадор офіційно одружився на своїй дружині п’ятдесят разів! Будучи захоплений естетикою церковного обряду і бажаючи ще міцніше прив’язати Ґалу до себе, він йшов з нею під вінець щоразу, приїжджаючи в нову країну. А подорожували вони по всьому світу.

По суті, Далі обожнював цю колишню російську піддану з характером далеко не ангельським. За спогадами очевидців, Ґала була жорсткою, безжалісною і навіть агресивною у своїх вчинках. Слабка і хвороблива, вона щоранку приймала крижаний душ, щоб зміцнити свій організм. Точно так само вона тренувала і душу. Вони з Сальвадором завели в будинку домашніх вихованців - пухнастих кроликів, але вона спокійно наказала засмажити їх на обід у покарання чоловікові за ненавмисно зронене не вподобане нею слово. Якщо людина дратувала Ґалу, їй нічого не варто було плюнути їй в обличчя. Під час бомбардувань і голоду в Парижі її дочка від Елюара продала кілька залишених у неї на зберіганні картин Далі, Ґала, дізнавшись про це, влаштувала жахливий скандал, який вилився в їх остаточний розрив. Милосердя або хоча б норми пристойності не існували для “дороговказної зірки” великого художника. Втім, навіть від цієї риси коханої Далі перебував у захваті. Шокувати публіку він вважав своїм священним обов’язком як художника.

З моменту їхнього знайомства у серпні 1929-го вона була для нього дружиною, нянькою, секретарем і менеджером в одній особі. Ґала стала першим справжнім коханням Далі й першою жінкою у його житті. До неї він боявся стосунків із дівчатами, закохувався лише в істот, створених власною уявою. Заради молодого художника Ґала покинула чоловіка, французького поета Поля Елюара й доньку Сесіль.

- Ти станеш таким, яким я хочу тебе бачити, - казала Ґала, й художник слухався її.

“Я сліпо вірив усьому, що вона мені пророкувала, - писав Далі у книжці “Таємне життя”. - Вона вважала мене за генія. Напівбожевільного, але такого, який володіє великою духовною силою. Вважала, що я зможу втілити у життя її власні міфи”. І Ґала зробила із Сальвадора Далі справжню зірку. Знаходила для нього багатих спонсорів, організовувала виставки, продавала картини. Коли на живопис не було попиту - заохочувала Далі створювати моделі капелюшків, попільниць, декорувати вітрини магазинів, займатися рекламою.

На початку 1940-х Ґала влаштувала поїздку до США. Серед охочих до екзотики американців екстравагантне подружжя було шалено популярне. На їхню честь влаштовують сюрреалістичні бали-маскаради, картини Далі розкуповують. Сальвадор організовує гучні виставки, виступає з публічними лекціями. Багаті американці замовляють йому свої портрети. Додому Сальвадор і Ґала повернулися мультимільйонерами.

Понад 20 років Ґала й Сальвадор жили в цивільному шлюбі й офіційно одружилися лише після смерті Елюара - у серпні 1958-го. У побуті Далі був абсолютно непрактичний, боязкий і закомплексований. Боявся всього - від їзди в ліфтах до підписання контрактів із замовниками.

- Уранці Сальвадор робить помилки, - казала Ґала, - а в другій половині дня я їх виправляю, розриваючи легковажно підписані ним договори.

До 1980-го вона ще продовжувала час від часу навідуватися до Порт-Ліґата. Без дружини Далі себе геть занедбав. Вона жахалася безладом, який улаштовував чоловік за час розлуки. Сварила його, змушувала перевдягатися в нове, приймати ліки та працювати. Старіючи, Далі все більше вередував, мало писав, підписував контракти, які потім відмовлявся виконувати. Ґала закривала його в майстерні й не випускала, доки художник не закінчував замовлену роботу. Почувши слово “контракт”, Сальвадор шаленів: кричав, замахувався на людей своєю тростиною, качався по підлозі й репетував. Зрештою жінка не витримала. Вона остаточно усамітнилася у своєму замку. З чоловіком зустрічалася лише час від часу, висилаючи йому офіційні запрошення.

10 липня 1982-го 88-річна Ґала померла. За заповітом, її тіло забальзамували й поклали до прозорої труни. На похорон Далі не прийшов. За кілька годин після церемонії він лише спустився до склепу й сказав:

“Бачиш, я не плачу”.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: