У Радивилівському терцентрі вже семеро мешканців

- Пані Ольго, як виникла ідея створення такого відділення, в чому його необхідність?

- У нас є відділення соціальної допомоги на дому, є соціальні працівники, які здійснюють роботу з виявлення людей, яким потрібен догляд і турбота. Це люди похилого віку, які не мають рідних, бідують, часом навіть голодні. Таким громадянам не менше двох разів на тиждень надають соціальні послуги соцробітники терцентру. Але є такі люди, яким потрібен цілодобовий постійний догляд, адже вони не можуть дати собі ради.

Я теж працювала соціальним працівником і знаю таких людей, дехто з них вже й помер, не дочекавшись необхідної допомоги. Наприклад, була сім’я, де батько й син- інваліди, потребували постійного догляду, а згідно з нормативними документами такої можливості в терцентру не було, і ми мусили шукати в селі людей, які могли б їх доглядати. Ось саме тому і виникло питання створення нашого відділення. До речі, в області воно вже 11-те.

- Розкажіть детальніше про відділення та його перших мешканців.

- Відділення створене за державні кошти. Розраховане на 30 ліжко-місць. Чисельність обумовлена законодавством - тут може мешкати від 10 до 30 чоловік. Наразі ми ввели в дію першу чергу. Відкрили 4 кімнати на 12 осіб. Нині тут проживає семеро людей, ще на двох готуються документи. Якраз сьогодні поселили жіночку з Радивилова. І ще виявлено біля 20 осіб, за якими немає кому доглянути.

Перші шестеро мешканців - це люди, яких ми знали раніше, позаяк до них ходили соціальні робітники. Громадяни всі старші, близько 80 років, мають рухові обмеження, погано пересуваються - жінки на візочках, чоловіки з палицями. Вони не мають дітей, тільки племінників, правнуків тощо.

- Кого приймають у відділення і яким чином фінансується утримання мешканців?

- У наше відділення приймають одиноких громадян похилого віку, інвалідів (після 18 років), які не мають родичів, які, згідно з законом, мають їх доглядати. Ми їх приймаємо на повне державне утримання. Вартість утримання однієї людини становить 2800 гривень. 75 відсотків з пенсії цих людей відраховують на рахунок терцентру, решту доплачує держава. Перераховані гроші витрачаються переважно на харчування та медикаменти. Ми приймаємо допомогу і від населення.

- Чи може потрапити до вас людина з вулиці, без житла і грошей, тобто безхатько?

- Так, але тимчасово, до 4 місяців для з’ясування усіх обставин. За цей час ми встановлюємо, чи є в людини родичі, виготовляємо документи. Якщо громадянин входить до наших категорій, то може постійно перебувати в закладі. І навіть тих, що мають дітей, ми приймаємо, але їх родичі мають сплачувати вартість утримання такої людини. У такому разі пенсія громадянину виплачується в розмірі 100%. Нашими клієнтами можуть стати як одинокі пенсіонери, так й інваліди, яким виповнилося 18 років.

Ми поспілкувалися й з кількома мешканцями відділення. Василь Іванович Фомін, 1935 р.н. з Срібного, заселився у відділення одним з перших. На запитання, як йому тут живеться, чоловік з гумором відповідає “колосально”, каже, що родичі його вже повмирали, а тут йому подобаються і сусіди, і керівництво.

Задоволена і Марія Федорівна Валігура, 1934 р.н. Жінка не може ходити, має серйозні проблеми з ногою. Вона якраз плела накидку, каже, що готова нав’язати на все відділення.

- Я думаю, що це краще, аніж проводити старість на самоті, - каже Марія Федорівна. - Тут нас годують, миють, перевдягають… От в’яжу, читаю, дивлюся телевізор, так і день минає. Тож рада, що тут, а не десь у рові, нікому не потрібна…

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: