Як їх зрозуміти?

Одного разу, здавалося, зустріла своє справжнє кохання. Казав, що любить, жити без мене не може. Повірила... Ну й дурна - обманув.

Знову зустріла одного. Знову ж казав, що любить. Вже не повірила... Знову дурна, бо виявилося - казав правду.

Ось іще один пройшов. Завжди такий привітний і галантний... усміхнувся, підморгнув... Розтанула. Він ступив ще три кроки - усміхнувся й підморгнув наступній дівчині.

Зустрілися, познайомилися, взяв номер телефону. Насправді - не для того, щоб подзвонити, - а просто хотів відсвяткувати круглу дату - 100 номерів телефонів дівчат.

Або ж переписувалися sms-ками з одним. Було цікаво, та одразу написав, що не має грошей на рахунку. Переслала пару гривень, щоб продовжити розмову - більше не написав, за ці гроші переписується з іншою дівчиною.

Один нарешті подзвонив, запросив на побачення. Сказала, що не можу, бо захворіла. Більше не дзвонив. Подумав, що бачити його не хочу.

Якось зустріла ще одного. Закохалася з першого погляду, він був справді ідеальним. Хотіла, щоб у майбутньому став батьком моїх дітей. Виявилося, що у нього уже є діти.

Познайомилася у парку. Попросив телефон. Почала диктувати номер. Зупинив мене, уточнив своє прохання: насправді хотів не номер, а сам телефон, щоб подзвонити своїй дівчині.

Цієї зими зустрічалася з хлопцем. У день св. Валентина отримала від нього букет троянд із запискою: “Коханій Оксаночці”... Троянди чудові! Уточнення: я не Оксана. Шкода, одна людина зіпсувала свято відразу двом: Оксана отримала такий же букет з моїм ім’ям.

Не розумію я їх усіх! Може, піти в монастир... Та ні, зачекаю ще. Дуже вже цікаво, яким буде наступний.