Головне завдання реформи – нова якість українських доріг

Реформа дорожнього господарства ­ звісно, якщо вона буде підкріплена адекватним її меті фінансуванням ­ безумовно, не може не радувати автоперевізників, водіїв, пасажирів і, передусім, працівників галузі, які вболівають за стан підпорядкованих їм автодоріг. Про саму реформу, як і про здобутки та проблеми дорожників краю, розповідає “Рівне­Ракурсу” начальник Служби автомобільних доріг у Рівненській області, заслужений будівельник України, кандидат технічних наук Юрій ПРОНИК (на фото):

“Від зміни назв ситуація на краще не мінялася”

- Зараз у суспільстві дуже мусується думка, що “Укравтодор” треба реформувати. Я давно працюю в цій галузі. Працював, коли це було Міністерство автомобільних доріг, потім - департамент, а згодом - корпорація автомобільних доріг, далі - просто “Укравтодор”, затим - державна служба, а нині - Державне агентство автомобільних доріг України. Від зміни назв ситуація на краще не мінялася - дороги ставали все гірші й гірші, попри те, що кожного року фінансування їх утримання дещо збільшувалося. Однак руйнування доріг за рахунок їх старіння, фізичного зносу, великих навантажень, уже не кажучи про кліматичні умови, в кілька разів перевищує надходження коштів, потрібних на усунення його наслідків, які часом нагадують сліди після бомбардування.

Навесні цього року ми всі були свідками жалюгідного стану українських доріг. Ситуа­ція на Рівненщині, порівняно з іншими регіонами, була чи не найкраща в державі. Адже наш регіон і ще ряд областей мають дві міжнародні автомагістралі - М-06 “Київ - Чоп” та М-07 “Київ - Ковель”, реконструйовані до Євро-2012. Крім того, в нашій області є кам’яні кар’єри, завдяки чому вдається підтримувати більш-менш задовільний стан місцевих доріг. А якщо подивитися на шляхи в сусідніх областях - хай Бог боронить…

Як спеціаліст дорожньої галузі з багаторічним професійним стажем, я вважаю, що завдяки своєчасно і правильно проведеним плановим дорожнім роботам нам вдалося у встановлені терміни ліквідувати ямковість на дорогах державного та місцевого значення. І цей показник - один з найкращих в Україні. Звичайно, ямки де-не-де з’являються після тривалих опадів, але дорожники їх оперативно усувають.

“Усі шляхи повинні мати відповідального власника”

- На жаль, Рівненщину не обминула глобальна проблема вітчизняної дорожньої галузі: майже весь ресурс мережі автодоріг України відпрацьований. На думку голови “Укравтодору” Євгена Прусенка, ситуація стала критичною і вимагає вжиття першочергових заходів, щоб відновити мережу доріг загального користування. Тому ми підтримуємо прийняту Урядом Украї­ни Концепцію реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування, реалізація якої передбачає передачу доріг загального користування місцевого значення органам місцевої влади. Це дозволить вивести систему управління та будівництва автомобільних шляхів на рівень європейських стандартів.

Водночас вважаємо, що для забезпечення подальшого пов­ноцінного експлуатаційного утримання та розвитку мережі доріг загального користування - як державного, так і місцевого значення - необхідно розробити чіткий порядок передачі місцевих доріг з балансу регіональних служб автомобільних доріг на баланс органів місцевої влади. Зауважу, що невизначеним ще залишається механізм розподілу матеріально-технічних ресурсів, в тому числі баз, приміщень та територій, які знаходяться на сьогоднішній день у власності ПАТ ДАК “Автомобільні дороги України” та будуть використовуватися в подальшому для обслуговування існуючої мережі доріг. Відсутня також типова структура управління і не визначена схема фінансування ремонтів та утримання доріг.

Але дорожники Рівненщини сподіваються, що за підтримки обласної влади реформування дорожньої галузі в області пройде успішно. Голова облдержадміністрації Василь Берташ уже доручив інвентаризувати шляхи Рівненщини, які “Укравтодор” повинен передати в регіональну власність. Працівникам дорожньої галузі близька позиція Василя Михайловича: усі шляхи повинні мати відповідального власника, який дбатиме про їх утримання та ремонт. Зацікавленими у розширенні дорожньої мережі мають бути й громади, адже від їх старань безпосередньо залежатиме сума бюджетних інвестицій на реконструкцію і будівництво місцевих доріг.

“Сьогодні нам важко, але незабаром буде значно краще”

- Після нової класифікації за рахунок територіальних шляхів між районними центрами, якими йде інтенсивний рух, в області значно зросла мережа державних доріг - з 500 км до близько 2000 км. Звичайно, вона розвиватиметься інтенсивніше, ніж місцева, яка теж не буде обділена в умовах, сподіваюсь, поліпшеного фінансування галузі. Держава й раніше фінансувала розвиток місцевих доріг, а після реорганізації галузі частина державних коштів, призначених на утримання доріг, піде новоствореній обласній структурі, яка зараз у стадії формування. Так, сьогодні нам важко, але незабаром буде значно краще. Адже подальше продовження існування “Укравтодору” з таким обмеженим фінансуванням приведе до краху галузі.

Так, практично по всій протяжності доріг Рівненщини (за винятком М-06 “Київ - Чоп” та М-07 “Київ - Ковель”, ремонт яких був проведений в рамках підготовки до Євро-2012) вичерпані міжремонтні нормативи експлуатації дорожнього покриття, які регламентували для відповідних автомобільних доріг і регіонів єдині строки і правила проведення ремонтних заходів. Для приведення мережі доріг місцевого значення до задовільного експлуатаційного стану, відповідно до технічних норм, необхідно близько 886 млн. грн., державного - 1309 млн. грн. Згідно з нормативними документами щороку слід проводити капітальний ремонт 406 км доріг і поточний - 972 км. Якщо взяти останні три роки, то недоремонт за цей період склав 4134 км (або 80% від загальної мережі доріг).

Проведеним Рахунковою Палатою України у квітні 2013 року аналізом розрахунків нормативної вартості поточного ремонту й експлуатаційного утримання доріг загального користування Рівненської області на 2011-2013 роки встановлено, що потреба в коштах на ці роботи на 2011 рік становила 1017,8 млн. грн., на 2012-й - 1025,3 млн. грн., на 2013-й - 1805,3 млн. грн. Натомість, затвердженими на 2011-2013 роки асигнуваннями забезпечено у 2011 році 24,1% від необхідного фінансування, у 2012-му - 18,9%, у 2013-му - …соромно сказати. Як наслідок, фактичний стан доріг через регулярне недофінансування галузі вимагає значно більших обсягів ремонтів, ніж визначається доведеними планами.

“Великоваговий транспорт руйнує дороги”

- Недосконалість системи контролю за рухом великовагового транспорту призвела до значного руйнування українсь­ких автодоріг. Зі слів голови “Укравтодору” Євгена Прусенка, 88% українських доріг спроектовані на навантаження на вісь автомобіля максимум в 6 тонн, тоді як сучасний вантажний автотранспорт має навантаження 11,5 тонн на вісь. 70-80% великовантажних автомобілів виїжджають на дороги з понаднормативною завантаженням.

За розрахунками експертів, сума збитків дорожньому господарству за літній період через недотримання обмежень руху при підвищеній температурі може становити понад 2 млрд. грн. щороку. Тож для збереження дорожнього покриття автомобільних доріг загального користування області у період спекотної погоди та на виконання окремого доручення Укравтодору від 13.05.2013 № 73-ОД, розпорядження Рівненської облдержадміністрації від 29.05.2007 № 258 “Про обмеження руху транспорту дорогами загального користування при високих температурах повітря” з 27 травня 2013 року в області введено тимчасове обмеження руху транспортних засобів загальною масою понад 24 т і навантаженням на вісь більше 7 т при температурі повітря більше +280 С з 6.00 до 23.00.

Для відстою та відпочинку учасників дорожнього руху у спекотний період визначено 110 місць відстою великовагового транспорту орієнтовно на 1200 машино-місць. З метою здійснення контролю та для збереження доріг на території області працює єдиний в Україні цілодобовий стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю на дорозі М-06 “Київ - Чоп” у с. Опарипси (кордон Рівненської та Львівської областей). З 1 квітня поточного року розпочав роботу також пересувний пункт ГВК.

- На завершення хочу зазначити, що як би не реформували наше відомство, якщо не зросте фінансування галузі, дороги кращі не будуть. Дорожники вже не хочуть працювати даром, бо за виконані торік дорожні роботи їм ще не заплатили більше 50 мільйонів. Отака сумна ситуація. Користуючись нагодою, щиро дякую дорожникам Рівненщини і всім нашим партнерам, які з розумінням ставляться до проб­лем з невиплатою зарплати, розрахунків із підрядниками та постачальниками. Попри всі негаразди, ми якось виходимо зі скрути і поки що не найгірші в Україні.

Мережа автомобільних доріг загального користування Рівненської області становить 5141,7 км, з яких 2005,3 км ­ дороги державного значення, 3136,4 км ­ місцевого (згідно з новою класифікацією). Тверде покриття мають 5070,2 км автомобільних доріг, з них цементобетонне ­ 12,5 км, асфальтобетонне ­ 1904,1 км, чорнощебеневе ­ 859,1 км, білощебеневе та щебеневе ­ 547,8 км, бруківка ­ 1746,7 км. За категоріями: І категорія ­ 122,5 км, ІІ категорія ­ 270,7 км, ІІІ категорія ­ 428,1 км, ІV категорія ­ 3822,3 км, V категорія ­ 426,6 км.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: