Іраїда ВАЩИШИНА: “Я вірю, що справедливість восторжествує”

На мою думку, ця постанова незаконна, необґрунтована та така, що підлягає скасуванню. Перевірка, проведена органом досудового слідства, є поверхневою, оскільки, в порушення вимог ст. 22 КПК України, слідчим не було вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного розслідування всіх обставин ДТП. Зокрема не відповідає дійсності відображений у постанові факт, що я перетинала проїзну частину вул. Мірющенка зі сторони вул. Приходька у напрямку вул. Студентської, тобто справа наліво відносно напрямку руху автомобіля АЗЛК 2140, реєстраційний номер 270­14 РВ. Насправді 22 серпня 2012 року близько 17 год. 30 хв. я перетинала проїзну частину вул. Мірющенка зі сторони вул. Студентської в напрямку вул. Приходька, тобто зліва направо відносно напрямку руху цього автомобіля. Наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, я зачекала, поки зупинився, щоб пропустити мене, автомобіль, який рухався по вул. Мірющенка у напрямку перехрестя вул. Курчатова­Відінська­Приходька­Мірющенка­Студентська. Людмила Євгенівна Яновська, працівниця Рівненської ЦМЛ, може підтвердити, в якому напрямку я прямувала, вийшовши з роботи в день ДТП. Отримання мною тілесних ушкод­жень з правої сторони підтверджує правдивість мого викладу обставин ДТП та спростовує обставини, встановлені попереднім досудовим слідством.

Хочу також звернути увагу прокуратури та міліції на те, що, наскільки мені відомо, водій автомобіля, що пропускав мене на нерегульованому пішохідному переході та, фактично, був свідком, не був допитаний як свідок. Відповідно, його пояснення, які б сприяли встановленню справжніх обставин ДТП, не були зафіксовані в оскаржуваній мною постанові.

Окрім того, відповідно до Правил судово­медичного обстеження ступеня важкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України № 6 від 17 січня 1995 року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 255/791 від 26 липня 1995 року, за характером ушкоджень (забійні травми голови та множинні переломи кісток тазу та крижа) та тривалістю мого лікування (понад чотири місяці на лікарняному) завдані мені травми мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, а це вже ­ склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, який, відповідно до положення ч.4 ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Також органом досудового слідства не було надано юридичної оцінки порушенням Правил дорожнього руху (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року), допущеним водієм Костем Я.В., а саме:

1. Відповідно до положень п.п.а) п.4.16 Правил дорожнього руху, пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини, позначеної нерегульованими пішохідними переходами.

2. Відповідно до положень п.16.2 Правил дорожнього руху, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає.

3. Відповідно до положень п.16.5 Правил дорожнього руху, у разі сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

4. Відповідно до п.18.1 Правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби ­ зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

5. Відповідно до положень п.18.2 Правил дорожнього руху, на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Отже, важкі тілесні ушкодження, матеріальні втрати та моральні страждання, яких я зазнала і які дають про себе знати до сьогоднішнього дня, мають прямий причинно­наслідковий зв’язок із ДТП, скоєною 22 серпня 2012 року водієм Костем Я.В. внаслідок порушення ним зазначених вище вимог Правил дорожнього руху.

На завершення скажу, що орган досудового слідства мав би, перш за все, поцікавитися станом здоров’я Костя Я.В. (1943 р. н.), результатами його медичних обстежень і тим, чи можна людині такого поважного віку з такими вадами здоров’я взагалі сідати за кермо автомобіля. Одразу після ДТП водій повідомив, що в нього поганий зір (втрата близько 50% зору), оскільки він хворіє на катаракту.

На жаль, усі ці питання, суттєво важливі для встановлення реальних причин ДТП та його винуватця, не знайшли відоб­раження в Постанові старшого слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Рівненській області Луцюка П.П. від 9 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи. У зв’язку з цим прошу публікацію мого листа в тижневику “Рівне­Ракурс” вважати зверненням до Прокуратури Рівненської області з вимогою скасувати дану постанову та провести всебічне, об’єктивне й неупереджене досудове розслідування.

Я вірю, що справедливість восторжествує, адже закон ­ на моїй стороні. Сподіваюсь на належну юридичну оцінку досудовим слідством під контролем прокуратури всіх обставин ДТП, скоєної водієм Костем Я.В.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: