Як боротися з побутовим електротравматизмом?

За словами начальника випробувальної електротехнічної лабораторії ДП “Рівненський експертно­технічний центр” Володимира Олександровича ВЕРЕМЕЙЧИКА (на фото), “домашній” електротравматизм ­ хворе місце сучасної цивілізації. Жодна з країн, навіть із розвинених, де рівень технічної культури та освіченості населення високий, не зуміла домогтися безпечного використання електрики в побуті.

Малі діти - жертви електротравм

- Знайти пояснення цьому дуже просто, - доводить Володимир Веремейчик. - Усім відомо, що ізоляція у побутових приладів менш надійна, ніж у промислового електроустаткування. Розрив між кількістю виробничих і побутових електротравм відчутний і збільшується. Постійно зростає кількість побутового електрообладнання, що знаходиться в експлуатації. Якщо порахувати всі телевізори, холодильники, пральні машини, мікрохвильові печі, електрокаміни, електрифіковані іграшки та інші електроприлади, які є в помешканнях сучасного багатоквартирного будинку, то можна побачити, що за кількістю та загальною потужністю вони, безперечно, перевершують електрообладнання заводу або фабрики середньої величини.

Але якщо на будь-яке підприємство поширюються вимоги про спеціалізований нагляд за виконанням правил з охорони праці та електробезпеки, причому нагляд цей здійснюють працівники енергоінспекцій, інспекцій Держгірпромнагляду та інші фахівці, то проблеми експлуатації побутового електрообладнання доводиться вирішувати самим квартиронаймачам і комендантам гуртожитків, тобто особам, які не мають спеціальної класифікаційної групи з електробезпеки.

- За останні роки, - вважає Володимир Олександрович, - дещо покращилася якість ізоляції побутових електроприладів. Але є ще десятки видів електрообладнання, експлуатація яких супроводжувалася електротравмами, часом з важкими наслідками. В цілому побутовий електротравматизм збільшився і, що вкрай тривожно, значно зросла кількість електротравм, жертвами яких стали діти, навіть дуже маленькі. Так, 10 червня 2012 року у селі Жобрин Рівненського району через несправність електроустаткування корморізки внаслідок дотику до неї був смертельно уражений електрострумом чотирирічний малюк. На момент трагедії вдома були лише мама та бабуся. Остання увімкнула у розетку корморізку і перед тим, як розпочати роботу, на кілька хвилин вийшла, не помітивши, що до механізму побіг онук. А потім почула звук, ніби хтось голосно впав. Прибігла, а хлопчик уже лежав мертвий.

З такою безпечністю миритися не можна!

Причини нещасних випадків внаслідок ураження електрострумом криються в істотних недоліках ізоляції проводів переносного електрообладнання, в експлуатації застарілих за конструкцією штепсельних розеток та вилок, у продажу населенню електрообладнання, невдалого за своєю конструкцією, з недостатньо міцною електроізоляцією, а також у проведенні ремонту навіть складного електроустаткування особами без професійної електротехнічної підготовки. Останнє, перш за все, стосується кустарного ремонту телевізорів, радіоприймачів, пральних машин, які живляться від мережі 220 В.

Відзначено безліч випадків грубого порушення правил улаштування електрообладнання при тимчасовому його підключенні: зокрема, електроосвітлення ялинок (особливо "самопальних" гірлянд, виготовлених у кустарних умовах), переносних ламп, насосів для поливання в домашньому господарстві тощо. Наприклад, 12 травня цього року в селі Щекічин Корецького району, на присадибній ділянці власного дачного будинку, було виявлено мертве тіло чоловіка, 1959 року народження, жителя міста Рівне. За інформацією ГУ ДСНС України у Рівненській області, причина загибелі - ураження електричним струмом від електроподовжувача під час поливання городу.

Зареєстровані також пожежі в студентських гуртожитках, пов’язані з порушенням правил електробезпеки в побуті. Так, у Рівному торік, у день свята Пок­рови, через залишений без нагляду увімкнений обігрівач горів дев’ятиповерховий гуртожиток № 6 НУВГП на вул. Чорновола. Тут зайнялася кімната на третьому поверсі. Довелося евакуйовувати майже три десятка людей. Під час гасіння з кімнати було врятовано трьох осіб. Їх навіть довелося госпіталізовувати.

На думку Володимира Веремейчика, проблема кваліфікованого обслуговування побутових електроприладів вимагає посилення державної уваги до неї: “Зверніть увагу: за експлуатацією автотранспорту, що перебуває в особистому користуванні населення, здійснюється суворий систематичний нагляд державною автоінспекцією. Чому ж експлуатація потенційно небезпечної побутової електротехніки не перебуває під наглядом державних і громадських організацій? З такою безпечністю миритися не можна!”.

Електротравматизму можна запобігти

Звичайно, здійснювати надійний поквартирний електронагляд складно. І справа не тільки в організаційних проб­лемах, а й у відсутності єдиного уявлення про механізм ураження електричним струмом та його небезпечні параметри, в необхідності встановлення і дотримання суворих нормативів якості домашнього електрообладнання. Аналіз побутового електротравматизму показує, що йому можна запобігти. Доказом цього служить відсутність прямого зв'язку між значним збільшенням кількості електропобутових приладів і кількістю електротравм.

- Зниження, а в деяких випадках і повна ліквідація електротравматизму в освітлювальних мережах, - зазначив Володимир Веремейчик, - свідчить про те, що успіх приносять навіть такі нескладні заходи, як постійний контроль електробезпеки системи “вилка штепсельна - розетка”, підвищення вимог до електроізоляції побутових приладів і проводів побутового призначення. Заміна зовнішніх металевих каркасів патронів освітлювальних приладів пластмасовими практично усунула електротравми, пов’язані з ураженням струмом при спробах замінити лампу, що вийшла з ладу. Лише в рідкісних випадках вони виникають тепер при закручуванні лампи в патрон мокрими руками. Практично зникли досить часті раніше електротравми при користуванні вимикачами з металевими кожухами - тепер в ходу лише пластмасові. Натомість, значно зросла кількість електротравм при кустарному ремонті побутової теле-, радіо-, а також відеоапаратури та іншого домашнього електрообладнання людьми, які погано знають основні принципи електробезпеки і здійснюють ремонт у невідповідних умовах.

Не беріться за праску мокрими руками!

Необхідно вказати, що є ряд нескладних заходів, які дозволяють якщо не виключити можливість побутового травматизму, то хоча б зменшити його вірогідність. А тому досвідчений електротехнік Володимир Веремейчик радить:

• Коли ви миєте холодильник, інші побутові електроприлади, міняєте лампочку або запобіжник, відключіть загальний вимикач електрики в квартирі, не тримайте включені побутові електроприлади у ванній, так як там утворюються струмопровідні водяні пари. Радіодинамік або лампочка, підключені до мережі, що впали у ванну під час купання, можуть викликати важкі наслідки.

• Розетки не повинні бути розташовані занадто близько до ванни або раковини, ніколи не користуйтеся фенами або електробритвою, якщо вони мокрі або мають оголені струмопровідні кінці чи деталі, не виймайте вилку з розетки, потягнувши за шнур (він може обірватися, оголивши провідники, що знаходяться під напругою), не ремонтуйте вилки електроприладів за допомогою ізоляційної стрічки, міняйте їх відразу, якщо вони зламалися.

• Не беріться за праску мок­рими руками і не гладьте, стоячи на підлозі босоніж, так як у випадку електричного ураження це полегшить прохід струму через тіло в землю. Пам’ятайте, що шнур праски притягує дітей, тож тримайте праску в недосяжному для них місці. Ніколи не залишайте включену електропраску без нагляду, не накручуйте шнур навколо гарячої праски, це може пошкодити ізоляцію проводу. Перш ніж налити воду в ємність відпарювача праски, витягуйте вилку з розетки.

• Не вмикайте більше однієї вилки в розетку, кілька вилок можуть спричинити коротке замикання та пожежу. Коли ви закінчили користуватися подов­жувачем, спочатку висмикніть вилку з розетки, а потім вже згортайте його. Виявлені оголені місця й обриви електропроводів треба негайно ремонтувати, не робіть тимчасових з'єднань проводів, замовте виконання всіх робіт кваліфікованим фахівцям.

• Не забувайте найелементарніші норми безпеки при установці ялинкових електричних гірлянд, при самостійному ремонті приладів, що знаходяться під напругою. Пам’ятайте “золоте” правило монтерів: одну руку тримати за спиною, оскільки в такому випадку ризик ураження з летальним результатом значно менше.

Роз’яснювати населенню небезпеку електроструму

Що стосується опалювальних батарей. По суті, дотик до батарей, водопровідних труб і кранів можна розглядати як дотик до одного з електродів, через який може виникнути електричний ланцюг. Такий підхід значно розширює розуміння виникнення електричного ланцюга через добре заземлений природний заземлювач, яким є батарея.

Володимир Веремейчик відзначив необхідність двох основ­них заходів: підвищення електричної міцності всіх елементів електрообладнання в побуті і наявність конкретної служби, що забезпечує хоча б вибірковий контроль надійності ізоляції. В даний час в органах енергонагляду є відділ промислових підприємств. Сюди входять будівельні організації, торгові підприємства, установи тощо. Настав, напевне, час створити аналогічні відділи, які будуть займатися квартирними мережами. Такі структури повин­ні через засоби масової інформації дохідливо роз’яснювати населенню небезпеку ураження електрострумом. Про ефективність масової пропагандистської роботи свідчить досвід Японії. У цій країні є роки, в які не сталося жодної електротравми і відсутні електротравми у представників електричних професій.

“Отже, проблема побутового електротравматизму в Україні - це і проблема радикальної зміни ментального підходу до її вирішення”, - резюмує технічний експерт з питань електробезпеки, начальник випробувальної лабораторії Рівненського ЕТЦ Володимир Веремейчик.

Державне підприємство “Рівненський експертно-технічний центр”

33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 7; тел. (0362) 62-07-59,

факс (0362) 26-58-90; e-mail: office@drop.rovno.ua

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: