Рівненський прокурор не боїться люстрації

На відміну від уродженця Чернігівщини Сергія Кубрака, який працював у столиці та в Генпрокуратурі, львів’янин Тарас Ільящук після закінчення у 1999 році Львівського держуніверситету ім. І.Франка отримав розподіл на Рівненщину. Працював на різних посадах у прокуратурах Гощанського, Рівненського, Березнівського району, обласній прокуратурі. А 5 червня його призначили на посаду прокурора міста Рівне. Виходячи з вищенаведеного, його цілком можна вважати справжнім місцевим охоронцем правозаконності.

Міський прокурор, навіть не зважаючи на сплеск політичного життя в Рівному, зауважив, що не боїться ані публічності, ані громадського контролю. Щодо люстрації, то, на його думку, вона має регламентуватися законодавством.

- У зв’язку з останніми подіями в державі, така активність людей виправдана. Усі бажають змін, причому швидких, - говорить прокурор міста Рівне Тарас ІЛЬЯЩУК. – Тому громадський контроль повинен бути в усіх сферах діяльності, в тому числі й за органами прокуратури також. Однак законодавчо має бути чітко визначено, хто люструватиме, за якими правилами тощо. Якщо запровадять закон про люстрацію - виконуватиму його. Готовий до співпраці з громадою, але хотілося б, щоб це відбувалося за конкретними правилами. Особисто не боюся люстрації, але як посадова особа не можу самостійно приймати рішення про те, йти чи ні на засідання люстраційного комітету. Для цього має бути вказівка керівництва.

Про будівництво на Пагорбі Слави

Призупинено нашуміле самовільне будівництво на Пагорбі Слави, боротьбу проти якого розпочали громадські активісти Рівного. За словами прокурора міста, встановлено кілька підприємств, які можуть бути причетними до цієї забудови. Зараз збирається доказова база, і після оголошення підозри конкретним особам та скерування справи до суду можна ставити питання про відшкодування збитків, зокрема, завданої шкоди родючому шару ґрунту. Розслідування ускладнюється тим, що законодавством не передбачена кримінальна відповідальність за незаконне будівництво, тому слідчі працюють у межах чинних норм закону.

Про вбивство в “Магнаті”

Розслідування вбивства, що сталося у нічному клубі “Магнат”, досі не закрите. Як встановило слідство, 31-річний громадянин Грузії, отримавши сильний удар по голові, впав і більше не піднімався. Компаньйони, які були напідпитку, відвезли його до лікарні, де наступного дня постраждалий помер. У результаті цей випадок класифікували як вбивство з необережності, і відповідатиме за це один із охоронців закладу:

- Рівненський міський суд виніс вирок охоронцеві закладу за ст. 119 ККУ (вбивство з необережності) у вигляді чотирьох років позбавлення волі, - нагадав Тарас Ільящук. - Проте його захисники подали апеляцію. Апеляційний суд виніс вирок про звільнення його з-під варти з іспитовим терміном. Нас таке рішення не задовольняє, і прокуратурою Рівного була подана касаційна скарга, яка досі перебуває на розгляді. Ще двоє учасників бійки зникли. Їх місцеперебування й досі встановлюється.

Постріл з пневматики

А розслідування випадку, коли дівчинка нібито через необачність влучила з пневматичної рушниці собі в голову, чи хтось у неї стріляв, зупинилось. Справа в тому, що потерпіла та її батьки взагалі відмовились від співпраці з слідством. Ймовірно, за порадою свого захисника. Якщо розглядати цю справу через “збройову” призму, то чинне законодавство не класифікує пневматичні рушниці та пістолети, як вогнепальну зброю. Тим більше, що їхні стволи всередині гладкі, що унеможливлює проведення експертиз із кулькою, оскільки на ній слідів відстрілу не залишається.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: