Щавель

Молоді листочки цієї рослини використовують для лікування різних захворювань, завдяки унікальному складу. Щавель містить вітаміни C, K, E, вітаміни ряду B, біотваней, каротин, ефірні олії, дубильну, щавлеву, пирогаллову і інші кислоти. Також у щавлі присутні мінеральні елементи: магній, кальцій, фосфор, залізо та ін.

Харчовий склад щавлю досить багатий, в 100 г свіжої зелені міститься: 2,3 г білків, 91,3 г води, 0,4 г жирів, 0,8 г клітковини, 1,4 г золи. Енергетична цінність щавлю – 21 ккал на 100 г, це зовсім небагато, враховуючи ще і ту користь, яку принесе ця зелень організму. Щавель можна вживати усім, незалежно від того, стежите ви за фігурою або ні.

Користь щавлю

З лікувальною метою використовують усі частини рослини. Вживання щавлю запобігає цингу, авітаміноз, анемію. Завдяки високому вмісту вітаміну C, посилюється всмоктування заліза, і, як наслідок, у крові піднімається гемоглобін. У великих дозах щавель можна застосовувати як проносне, а в малих, навпаки, як закріплююче.

При гастриті із слабким виділенням шлункового соку вживання щавлю підвищує кислотність і нормалізує травлення. Невеликі дози щавлевого соку проявляють жовчогінну дію на організм. Народна медицина радить використовувати нас­тої з листя і коріння рослини як кровоспинний і протизапальний засіб.

Зелене листя щавлю має в’яжучі, знеболюючі, протизапальні і антитоксичні властивості. Відвар молодих листочків покращує жовчовиділення, функціонування печінки і кишковика, діє як протиотрута при окремих отруєннях. Відвар коріння щавлю виліковує криваві проноси, болі в попереку і ревматизм. Щавель використовують для лікування коліту, ентероколітів, захворювань ШКТ і геморою.

Великий запас вітамінів (зокрема аскорбінової кислоти) дозволяє вирішити проблеми з весняним авітамінозом. Молоді зелені листочки рослини перекривають велику частину дефіциту вітамінів. Щавель успішно використовують для лікування серця і кровоносних судин. Щавлева кислота виводить з організму шкідливий холестерин, підтримує м’язи і нерви в тонусі.

Щавель використовують для позбавлення від проблем, що виникають під час менопаузи. Він попереджає маткові кровотечі, зменшує потовиділення, заспокоює головні болі, приводить до норми артеріальний тиск. Вітаміни групи B, що входять до складу щавлю, нормалізують роботу нервової системи і беруть участь в оновленні клітин. Рослинні волокна стимулюють роботу кишковика, виводять з організму токсини і шлаки.

Шкода щавлю

Незважаючи на усі корисні властивості рослини, зловживати їм не бажано. Надмірне споживання щавлю може послужити причиною виникнення сечокам’яної хвороби. Щавель не рекомендують включати в раціон при запаленнях нирок і кишковика, гастритах з підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі і при порушеннях водно-сольового балансу. Щавель не дозволяє кальцію засвоюватися повною мірою, що може призвести до розвитку остеопорозу. Надлишок щавлевої кислоти веде до появи подагри і уремії. Перша ознака цих важких захворювань – це цукор і солі щавелекислого кальцію в сечі.