Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №696 від 02.03.2015p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Душевна проза...

Її життєдайна сила

Її життєдайна сила

Чи доводилося вам бачити дерево, в якого восени зрубали всі гілки? Самотньо височить воно, а голий стовбур – немов докоряє: що ви, люди, зі мною зробили? Але навесні дерево зненацька оживає, стає молодим. Зелені паростки з ніби мертвого стовбура роблять його чарівним. Це життєдайні сили відродили його!

Люба виросла в сім’ї, в якій батьки, люди віруючі, виховували своїх дітей за християнсь-кими заповітами. Це був час, коли молодь усіма правдами і неправдами мріяла вирватися з села у місто – в інше життя. В батьків Люби стосовно міста були інші міркування – там, мовляв, розпуста, різні неподобства. Але вони вирішили: хоче Люба, найменша з їхніх трьох дітей, їхати будь-що до міста – нехай їде. Отак Люба у неповних шістнадцять років опинилася в місті, де в неї, окрім тітки, нікого знайомого не було. Чоловік тітки допоміг їй влаштуватися у гуртожиток одного із самих великих на той час підприємств. Стала Люба працювати у цьому ж гуртожитку прибиральницею. Згодом отримала паспорт. Робота була для неї необтяжливою – чи їй, сільській дівчині, звикати до фізичної праці? З часом прийшло і перше кохання. Василь робив слюсарем. Небагатослівний, з виду непомітний, він щиро покохав Любу. Своє кохання довів відданістю сім’ї, дітям, які в них народилися – син Костик і донька Христина – майже однолітки.

Чому доля буває іноді така неприхильна? Василь захворів. Довго лікарі не могли встановити діагноз. Він “згорів” за два місця. Залишилася Люба вдовою у двадцять один рік. Як підняти одній, без освіти, без матеріальної допомоги двох діточок? Повернутися в село? Але й там батьки нічим суттєво допомогти не могли. Люба влаштувалася на роботу до школи прибиральницею: графік роботи влаштував – вдень вдома, ввечері, коли закінчувалося навчання, прибирала класи, коридори. Важко прожити на мізерну зарплатню і пенсію на дітей. По ночах вишивала рушники – майстриня вона була неабияка: з дитинства мати привчила її до рукоділля. Рушники продавала – це був вагомий додаток до сімейного бюджету.

Час спливав у клопотах швидко. Діти підростали. З Костиком – проблем ніяких. У навчанні, як то кажуть, “зірок з неба не хапав”, але був слухняний і головний її помічник. А от Христина… “Звідки у порядних батьків бувають такі діти?” – не раз думала Люба. Після восьмого класу категорично відмовилася йти до школи. Цілі дні десь пропадала. На докори матері зухвало відповідала: “Я вже доросла. Живу – як хочу”. А в шістнадцять років сталося те, що мало статися - вона завагітніла, про це сповістила матір, коли вже приховати щось було неможливо. Народила хлопчика. Люба у тридцять шість років стала бабусею. Онука, якого назвали Василем на честь діда, вона любила, напевно, як і всі бабусі, більше, ніж своїх дітей. Коли Васильку було три місяці, Христина сказала матері, що поїде на заробітки до Польщі: мовляв, гроші для дитини треба заробляти. Заперечувати їй – Люба це добре знала – сенсу не було. Із “заробітків” через два роки Христина повернулася… з дитям – це була дівчинка, яку назвала Настею. І знову все відбулося точнісінько, як і в перший раз, - Христина, залишивши матері доньку, якій не було ще й року, подалася у “світ”. Один Господь знає, як важко було Любі з двома крихітками, які часто хворіли. Ви гадаєте, що Люба впала у відчай? Ні в якому разі! Ніхто ніколи не бачив її похмурою, непривітною. На худорлявому обличчі завжди було ніби написано: Я – щаслива людина! А посмішка рідко сходила з її вуст. Неймовірні труднощі – про це людям не треба знати.

Як живеш, Люба? – питали знайомі.

Добре, дуже добре.

Син вже відслужив у війську, а повернувшись, оженився і переїхав з дружиною у сусідню область. Від Христини листи приходили дуже рідко і всі з різних міст. Вона “мандрувала”, а діти, опікувані Любою, підростали.

Одного разу вона отримала телеграму: “Негайно виїжджайте. Ваша дочка у важкому стані”. Підпис – головний лікар полового будинку міста Коломиї. Залишивши онуків у старшої сестри, Люба, миттєво зібравшись, приїхала до невеликого закарпатського міста. Тут вона, майже втрачаючи свідомість, почула, “На жаль, вашу дочку ми врятувати не змогли: дуже важкі пологи. Дівчинку вона народила здорову. Якщо хочете – ми її можемо зразу ж відправити до Будинку дитини”. Люба категорично відмовилася.

Додому повертатися з труною і дитиною якій було усього…тиждень. Як все це пережити? З чого має бути серце матері, аби воно не розірвалося на шматочки від горя і відчаю? Люба вистояла. Про те, щоб дівчину, яку назвала в пам’ять про доньку Христинкою, віддати до притулку – й мови не було. Де двоє – там і троє.

Йшли роки. Любу вже називали – Любов Петрівна. Команда – як вона називала онуків – підростала. Одного разу зустрічаю її – йде вона, на руках несе Христину, а Василько і Настя йдуть, мов ті каченята, за нею. В руках у кожного сапка.

Куди це ви? Питаю.

- “Та тут недалеко. Узяла обробляти гектар буряків. Будемо мати цукор. Бачите, які в мене гарні помічники.”

І знову ця весела посмішка грає на вустах. А обличчя ще більше змарніло. Думаю і “Ох, як важко їй! Чи вистоїть?”

Якось влітку під час ремонту в школі Любов Петрівна застудилася. Заболіла на грип. Але хіба в неї є час хворіти? А хвороба виявилася підступною – тяжке, запущене запалення легенів і вирок – туберкульоз. Півроку – в тубдиспансері, два місяці в санаторії. Добре, що дітей узяла до себе сестра. А потім – дали пенсію за інвалідністю.

Пройшло, мабуть, років п’ять, як я не бачила Любов Петрівну. Одного разу на ринку, проходячи повз ряди, де продавали городину, фрукти, раптом почула, що хтось до мене звертається. Підняла очі від прилавку - бачу: Любов Петрівна. Оце так зустріч!

Я тепер живу недалеко від міста. – Вона назвала село. – Купила хату, квартиру свою продала. Що тепер робити в місті? На пенсію не проживеш. А тут в мене – ціле господарство: кози, свині, кури. Маю п’ятдесят соток городу.

“- А як же пораєтеся з цим усім?”

“- Хіба я одна? А моя команда? Василько вже до шостого класу перейшов. Він в мене – перший помічник. Дівчатка все вміють робити по дому і на городі. Подивіться, що ми вирощуємо”. На прилавку акуратно розкладені великі помідори, цибуля, ранні яблука.

“- Оце часто-густо буваю тут на ринку, продаю. Маю гроші, хоча й невеликі, щоб купити дітям взутися і щось недороге з одежі. Живемо добре, аби тільки Бог дав здоров’я.”

Я дивлюся на її напружені руки, вузлуваті пальці.

“ - Важко вам”, - кажу.

“ - Важко?” – Вона сміється.

І сміх її, такий молодий, дзвінкий, западає мені в серце.

- Не важко зовсім. Хоча здоров’я іноді підводить. То серце прихопить, то ноги заболять. Буває приляжу, а Христинка сяде біля мене, пригорне, просить: “Бабунечко, не закривай очки, а то я боюся, що ти помреш!” –“Ну, що ти, - відповідаю, - хіба я маю право померти? А хто ж буде глядіти твоїх діточок, як ти вийдеш заміж?”

А сама подумки молюся: “Дай, Боже, мені ще пожити, аби поставити мою команду на ноги…”

02.03.2015Надія Білоус


Переглядів: 934

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21067)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17208)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14465)
• Допомога під час карантину [967] (14379)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14223)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14032)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13907)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13877)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13859)
• Живи до ста! [965] (13849)
• Бюджет і ми… [965] (13784)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13776)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13656)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13566)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13564)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13503)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13115)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13097)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (761)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (85)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (78)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (77)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (77)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (75)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (75)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (74)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (73)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (73)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (72)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (72)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (72)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (68)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (66)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"