Вибори “партійних бійців”

Отже, за неофіційними даними в Рівному буде другий тур виборів міського голови. До нього проходять Володимир Хомко та Дмитро Якимець. При цьому за діючого міського голову віддали свої голоси від 32 до 36% виборців, що прийшли на дільниці.

Дмитро Якимець набирає від 16 до 20%.

Далі йдуть:

- Олексій Бучинський – 10 – 14%

- Олексій Муляренко – 6 – 10%

Решта кандидатів набирає менше 10%

В обласну раду проходять:

- “Солідарність” - 15-19%

- “Батьківщина” - 12-15%

- “Радикальна партія Олега Ляшка” - 8 – 11%

- “Свобода” - 6 – 8 %

- “Партія конкретних справ” - за різними підрахунками від 5 до 6 %

- “Укроп” - до 5,2%

В Рівненську міську раду проходять:

- “Солідарність” - 14 -16%

- “Батьківщина” - 12-15%

- “Свобода” - 10-14%

- “Самопоміч” - 8 -11%

- “Громадський контроль” - 8 -12%

- “Радикальна партія” - 8 - 12%

- “Укроп” -5-6%

Наскільки ці данні є вірними дізнаємося згодом, а поки що спробуємо розібратися - кого ж ми обирали. Минула виборча система за якою були обрані місцеві ради в 2010 року була змішана. Тобто половина депутатів районних міських та обласної ради обиралась за партійними списками, друга половина - за мажоритарною системою. При цьому нікому не заборонялось переходити з фракції до фракції. Таким чином вплив партій на “своїх” депутатів був дуже обмежений, аби не сказати - просто мізерний. Дуже швидко з’явилися нові фракції та депутатські групи. Наприклад, Рівненська обласна рада, де в 2010 році “Партія регіонів” на виборах отримала трохи більше 10% вже за пару місяців стала повністю провладною. При цьому контроль тодішнього губернатора Василя Берташа над облрадою був такий тотальний, що опозиційний депутат Михайло Кирилов, а нині голова обласної ради в інтерв’ю нашій газеті у 2013 році назвав обласний парламент – “відділом ОДА”. Це, до речі так і було. Нечисленні депутати-опозиціонери скаржились, що вони навіть виступити на сесіях ради не можуть – їм просто не дають висловити навіть свою позицію. Після революції Гідності все круто змінилось. Той самий опозиційний депутат Михайло Кирилов став головою обласної ради, від “регіональної більшості” не залишилось нічого. При цьому депутати були ті ж самі. Тобто в залежності від політичної ситуації обласна рада розвернулася на 180 градусів. Автори нинішнього закону схоже зробили висновки з цього факту, і віднині депутати - “перебіжчики” можуть просто залишитися без мандату. Наскільки ця схема спрацює, наразі не до кінця зрозуміло, але вплив вищого партійного керівництва на місцевих депутатів значно зросте.

Що ж стосується самого перебігу голосування, то треба віддати належне громадській мережі “Опора”, яка активно спостерігала за процесом….

Автор з с свого боку попросив розповісти про те, як проходили вибори одного з голів дільничих виборчих комісій.

“Я вже не перші вибори працюю в комісії, але такого жаху ще не бачила. Навіть в суботу 24 жовтня на нашій дільниці ще не було кабінок для голосування. Закон про вибори має дуже багато новацій про які доводилось дізнаватися вже в процесі роботи. Не вистачало навіть бланків. Про те як їх правильно заповнювати голови ДВК ніякого уявлення не мали. Все це призводило до помилок. Що стосується “каруселей”, то вони на деяких дільницях були і затримували їх учасників. Сказати, що це були масові явища я не можу. Взагалі ситуація була дуже хаотична та виснажлива для членів дільничних та територіальних виборчих комісій. Багатогодинне стояння в чергах в ТВК доводило людей до нервових зривів. Думаю тим хто писав нинішній закон про місцеві вибори варто було б попрацювати на дільницях, порахувати голоси підготувати документи, аби зрозуміти, наскільки нові вимоги, м’яко кажучи, недосконалі. Думаю більше я приймати участь у виборчому процесі не буду…”

Як би там не було, а вибори депутатів місцевих рад відбулись. Будемо чекати поки бідолашна ЦВК оголосить результати, аби ми змогли їх проаналізувати вже серйозно і в кінці кінців зрозуміти - хто ж персонально буде представляти наші інтереси в місцевих радах.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: