Молочні ріки України

“Земля - не товар і не може бути товаром”

- Миколо Миколайовичу, Україна вже вдруге без Януковича й Азарова зустрічає День працівників сільського господарства. Чи українське село за неповні два роки відчуло, бодай частково, позитивні зрушення в аграрному секторі, обіцяні політиками, які прийшли до влади завдяки Майдану?

- За два роки, що сплили після перемоги Революції Гідності, я не бачу реформаторських змін на селі, спрямованих на його економічне і соціальне піднесення шляхом реформування, інвестування та модернізації сільського господарства - єдиної галузі в економіці, яка реально може забезпечити прорив України на світові ринки продовольства і сировини. Держава повинна, нарешті, повернутися обличчям до селянина. Адже на селі сьогодні доріг немає, земля пустує, руйнується система медичного обслуговування, освіти й культури. Проте, попри всі ці негаразди, село виробляє понад третину ВВП.

- А чи можлива децентралізація влади без земельної реформи?

- Зараз в Україні відбуваються дуже небезпечні тенденції. З 1 січня 2016 року комусь дуже хочеться запустити ринок землі. Перетворити землю на товар купівлі-продажу. Я завжди відстоював таку думку, що земля - не товар і не може бути товаром. Це ресурс, без якого не може існувати нація і цей ресурс повинен належати всім поколінням. Товаром може бути і повинен бути тільки продукт діяльності на цій землі. Тому земля повинна даватися тим, хто хоче, може і вміє господарювати на ній. Так вважають багато моїх колег-однодумців, це розуміє і частина вищого ешелону українського політикуму, від якого сьогодні залежить майбутнє села.

На жаль, як говорив перший президент Української держави Михайло Грушевський, “біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна”. Якщо Україна стане потрібною всім, хто займається державотворенням, управлінням та політикою, то влада, безумовно, повернеться обличчям до економічних і соціальних проблем села, вирішення яких потребує серйозних реформаторських змін. Сьогодні як на селі, так і в державі в цілому “пробуксовують” реформи - в основному, через відсутність системних підходів у їх проведенні. Але час не жде. У цьому швидкоплинному глобальному світі Україна потребує рішучих і дієвих реформ.

“Треба активно виходити на ринок експорту”

- Хотів би нагадати читачам “Рівне-Ракурсу” про те, що очолюване Вами НВП “Вестагротех” уже понад десяток років успішно займається впровадженням інноваційних проектів у молочному тваринництві Полісся.

- Ми справді принесли передовим господарствам Рівненщини та Волині європейські технології виробництва молока екстра-класу, що є основою виготовлення високоякісних молочних продуктів, без яких важко уявити сніданок чи вечерю пересічного українця. Тісно співпрацюючи зі світовим виробником доїльного й охолоджувального обладнання для тваринницьких комплексів GEA Farm Technologies через його дочірню компанію в Україні, “Вестагротех” пропонує сільгосппідприємствам закріпленого за нами регіону поставку та монтаж якісного технологічного обладнання для тваринницьких ферм із будь-якою кількістю поголів’я, різні типи і комплектацію доїльних залів, компетентні консультації та технічний супровід будівництва або реконструкції корівників, відпрацьовану систему гарантійного та сервісного обслуговування.

До речі, за 11 років своєї діяльності товариство реалізувало аграріям 12 молочних комплексів, здало їх в експлуатацію та взяло на гарантійне і сервісне обслуговування. Вважаю, що європейський вектор додасть стимулу українським виробникам серйозно займатися розвитком молочної галузі. Наші молочники повинні бути готові до конкурентної боротьби на вітчизняному ринку виробництва молока за інноваційними технологіями утримання, годівлі, доїння корів та охолодження продукції. Всі ці складові працюють на виробництво якісного молока екстра-класу, з якого можна виготовити будь-який продукт - дитяче харчування, сметану та йогурти, вершкове масло, тверді сири тощо.

На жаль, сьогодні українське молоко “вищого ґатунку” на рівні стандартів якості США та ЄС не вважається якісним. І створюється патова ситуація: щоб молочній галузі України вижити у ці нелегкі часи, треба активно виходити на ринок експорту, а щоб зайти туди, необхідно підвищити якість продукції на декілька рівнів, на що потрібні значні матеріальні ресурси, з якими (коло замикається) зараз складно. Врятувати галузь від остаточного руйнування зможе збільшення внутрішнього ринку споживання української молочної продукції, створення високотоварного молочного виробництва, відродження молокопереробних підприємств, організація заготівельних кооперативів та підтримка держави, яка має дотувати виробників молока. До речі, давно доведено: одне нове робоче місце на селі створює до десятка нових робочих місць у місті.

“Гідно жити, працювати, заробляти і відпочивати”

- Миколо Миколайовичу, що є для Вас стимулом у житті?

- Хочеться, щоб наші діти і внуки жили краще, як ми, бо це стимул людського існування на землі. Заради їх майбутнього треба будувати таку державу, в якій було б гідно жити, працювати, заробляти і відпочивати. Ми повинні Європу будувати в себе в Україні. З нашими родючими ланами і працьовитими людьми можна жити набагато краще і досягнути значно більше. На жаль, корупція і політиканство нівелюють усі започатковані реформи, їх уже забалакали. На мою думку, слова політиків, яким люди довірилися, не повинні розходитися зі справами.

- Ваше життєве кредо?

- Моє кредо: “Слово ділом міцне”. І це так. Якось на зустрічі з однокласниками я пообіцяв, що подбаю про відкриття пам’ятного знаку, присвяченого 25-річчю відселення з Чорнобильської зони жителів нашого села. Мої односельці, вважаю, заслуговують на добру пам’ять про них. Тож до Провідної неділі, 27 квітня минулого року, з нагоди чергової річниці аварії на ЧАЕС, на кладовищі колишнього села Ясен був встановлений дуже гарний пам’ятник, виготовлений за мої кошти рівненськими майстрами. Цього ж дня отець Георгій його освятив, а селяни прибрали кладовище.

- Ви щаслива людина?

- На мою думку, людина щаслива, коли в неї є сім’я, дім та друзі, які ніколи тебе не зрадять. Справжній чоловік повинен посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина. Мені вдалося не лише виростити дітей, посадити сад, збудувати будинок, але й започаткувати успішний бізнес. Сьогодні я намагаюся передати набутий професійний та життєвий досвід своїм послідовникам. Вірю, що вони стануть гідними продовжувачами нелегкої, але шанованої справи.

А ще я вдячний долі за те, що маю можливість допомагати церкві, за що отримав грамоту Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, рідній школі та сільському садочку, багатьом простим людям, землякам, дітям і внукам. Наш колектив неодноразово долучався до благодійних акцій волонтерських організацій із надання допомоги хоробрим захисникам України в зоні АТО та їхнім родинам. За це - і шана людей, і щастя людське бути їм потрібним.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: