Андрій КОРУНОВ: “Ми ніколи не зупиняємося на досягнутому”

“Справа, якій я себе присвятив, дуже цікава й дуже перспективна”

- Андрію, коли Ви усвідомили, що станете продовжувачем сімейного бізнесу?

- Вперше задумався над цим, напевне, у 20-річному віці. Але тоді я навчався за кордоном, тож були певні сумніви щодо того, чи варто повертатися мені до Рівного після закінчення навчання. Врешті прийняв рішення повернутися додому, що власне через чотири роки і зробив.

- Вам жодного разу не довелося шкодувати за свій вибір?

- Для цього не було підстав. Справа, якою я займаюся, дуже цікава й дуже перспективна. Зараз усе електрифікується, тож ті технології виробництва, що на сьогодні популярні за кордоном, згодом, у процесі технологічного розвитку й економічного зростання нашої держави, стануть провідними і в Україні. В цьому я вбачаю перспективність та актуальність справи, якою займаюся.

- Чи є в “Акватону” конкуренти на внутрішньому ринку і за кордоном?

- Однозначно відповісти на це питання не можна, адже в Україні є заводи, які виготовляють дещо з нашого асортименту продукції: наприклад, кабельні заводи, що випускають проволоку. Однак це монопрофільне виробництво, а такого комплексного виробництва товарів, як на нашому, підприємстві, певно, немає. До того ж, у нас є свої, так би мовити, ноу-хау, які повсякчасно поліпшуємо. Ми розробили власні унікальні конструкції проводів, які за кордоном може і використовуються, але в нас вони більш вдосконалені та допрацьовані.

Зараз активно освоюємо польський ринок збуту і в найближчому майбутньому плануємо створити на території Польщі виробничий підрозділ “Акватону” зі своїм штатом працівників, який буде забезпечувати нашою продукцією польських споживачів. Щоправда, там на нас чекає дуже жорстка конкуренція за “місце під сонцем”.

- Які переважно галузі є споживачами продукції “Акватону” в Україні та за кордоном?

- Передусім галузі з виробництва електродвигунів, трансформаторів, компресорів, вітрових генераторів. Тобто, в основному, це різні види двигунів, що використовуються в побутовій техніці, верстатах тощо.

- Ваше підприємство існує давно і пережило різні часи. Чи бували скорочення штату працівників у скрутні часи?

- Ні, дякуючи Богу, скорочення працівників нам вдалося уникнути. Колектив залишається стабільним, навіть ті додаткові потужності, що з’явилися недавно на заводі, обслуговує той самий персонал. Загалом, колектив не зріс і налічує разом із працівниками регіональних підрозділів близько 100 чоловік. Інженерно-технічний персонал складає приблизно половину колективу. На підприємстві працює 10 бухгалтерів.

“Ми платимо податки, не платимо хабарів і вся зарплата офіційна”

- Гадаю, що запорукою успішності Вашого підприємства та високої якості його продукції є досвідчені працівники, які добре володіють усіма тонкощами та секретами своєї спеціальності?

- Так, безперечно. 70 відсотків колективу - це люди середнього віку з 15-20-річним досвідом роботи на нашому підприємстві, який вони, при необхідності, можуть передати молодшим колегам. Акумульовані працівниками ТОВ “Акватон” знання і практичні навики є надійним фундаментом для розвитку заводу та підвищення показників якості його продукції. Цей процес відбувається безперервно, ми ніколи не зупиняємося на досягнутому.

- На сьогоднішній день “Акватон” є одним з найкращих підприємств в Україні з привабливим соціальним пакетом. В заводчан стабільна заробітна плата та низка соціальних гарантій, що мотивує трудівників до високопродуктивної праці.

- Це наша принципова позиція. Ми платимо податки, не платимо хабарів і вся зарплата працівників офіційна. Колектив нашого підприємства - стабільний, дружній. Усі звикли один до одного, стали ніби однією великою родиною. Ми розуміємо, що чи не найсуттєвішою мотивацією до плідної праці і відданості справі є заробітна плата, яка б дозволяла задовольняти матеріальні життєві потреби працівників, утримувати їхні сім’ї. Тому стараємося достойно оплачувати трудовий внесок кожного працівника.

“Освіту здобувати за кордоном, а потім себе спробувати в Україні”

- Ви згадували, що навчалися за кордоном. В якому саме ВНЗ?

- У Борнмутському університеті у Великобританії. Це державний інноваційний міжнародний університет у місті Борнмут, один із лідерів у працевлаштуванні випускників серед вишів Великобританії. Він відомий досить якісною системою освіти, а знання, отримані в цьому ВНЗ, є надійною базою для того, щоб надалі проявити себе високоосвіченою людиною і досвідченим керівником. Там я навчався на факультеті бізнесу, де освоїв закони ведення бізнесу і секрети успіху бізнесменів-початківців. Будучи студентом факультету бізнесу, вивчав бухгалтерію, європейську і міжнародну юриспруденцію. Крім того, ще навчався на заочному відділенні Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету на факультеті міжнародних економічних відносин та бізнесу за спеціальністю “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”.

- Чи є різниця у методиці викладання у зарубіжних вишах та українських?

- Так, звичайно. У нас дуже багато теорії і багато часу приділяється дисциплінам, на які за кордоном відводиться всього одна лекція, оскільки вважається, що вони не є фундаментальними і студент, при бажанні, цілком може опанувати їх самостійно в домашніх умовах чи в бібліотеці. Жорсткі закони діють і щодо авторського права. Тобто, якщо ти когось цитуєш у своїй роботі, то обов’язково повинен вказати автора цих слів, інакше це вважатиметься посяганням на авторське право, за що можна було навіть “вилетіти” з університету. Взагалі, якість освіти за кордоном суттєво вища від української хоча б тому, що студент набуває там багато практичних навиків в процесі навчання і по закінченні закладу є цілком готовим до професійної діяльності. У нас же ці навики доводиться здобувати вже після працевлаштування, що я вважаю неприпустимим в організації навчального процесу у вітчизняних вишах.

- Щоб Ви порадили молодим людям, Вашим ровесникам, які стоять перед вибором - де їм навчатися, а потім робити кар’єру?

- Я би порадив, при фінансовій спроможності, освіту здобувати за кордоном, а потім себе спробувати в Україні. В принципі виїхати за кордон не так уже і важко, але необхідні кошти для навчання. Хочу вірити, що з часом життя в Україні стабілізується і вона зможе посісти гідне місце серед розвинутих країн європейської спільноти.

“Часу на відпочинок обмаль: треба багато працювати”

- Ви - молодий керівник. Чи сформували для себе принципи роботи з людьми?

- Перш за все, це - справедливість. Стараюся бути справедливим та об’єктивним у підході до кожного працівника, у вимогах до нього. Намагаюся морально і фінансово заохочувати людей. За тяжку працю вони заслуговують на достойну заробітну плату.

- Чи є на Вашому підприємстві умови для кар’єрного зростання?

- Кожний, хто до цього прагне, зможе вирости професійно. Так, працівникам, які з часом стають більш досвідченими та організованими, ми додаємо нові обов’язки, після чого вони відчувають себе більш відповідальними і професійно зрілими.

- Скільки триває зазвичай Ваш робочий день?

- Починаю працювати з 10.00, а закінчую у 20.30-21.00. Але бувають випадки, коли треба і довше затриматись на виробництві - а воно в нас цілодобове - для вирішення нагальих питань.

- Розкажіть про Вашу родину.

- Я одружений. В мене троє діточок: двоє синів та донька - одинадцять, сім і два з половиною роки. Сподіваюсь, що вони, як і я, стануть продовжувачами сімейного бізнесу Корунових.

- І на завершення розмови. У Вас є вільний час на відпочинок, захоплення?

- Так, стараюся по можливості знаходити час на заняття спортом, поїздки на природу чи екскурсії. Але, загалом, часу на відпочинок обмаль, треба багато працювати. Оскільки колектив не дуже великий, значну частину роботи беруть на себе власники і керівники підприємства.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: