Згвалтували

Було це замолоду (зараз мені близько шістдесяти). Якось увечері хтось подзвонив у мої двері. Не питаючи хто, я відчинила і здивовано побачила незнайомого чоловіка. Він був середнього віку, високий, міцної статури. Аж дотепер всі риси обличчя стоять перед очима. На мої слова “я вас слухаю”, він сказав, що хотів би зі мною поговорити, а значить - увійти в помешкання.

А працювала я тоді в міліції, отож, не здивувалася і не злякалася. Мені й у голову таке не могло прийти. Я була впевнена, що на працівника міліції - та ще на жінку, та ще в її власному помешканні - ніхто не насмілиться напасти. Але така впевненість і легковажність ледве не коштувала мені життя.

Запросила я цього візитера на кухню, він спочатку сів на стілець, а потім почав уважно вивчати очима мою фігуру. Змісту нашої розмови зараз я вже не пам’ятаю, але добре пам’ятаю, що було далі. Він підвівся, підійшов упритул до мене і спокійно запропонував, як зараз кажуть, секс. Я вирвалася і побігла до дверей, але він наздогнав мене, схопив і кинув на ліжко у спальні.

Ось тоді я миттєво згадала інструктаж, який отримала на курсах у Києві. Нас, жінок, вчили по-простому: “Якщо потрапиш у критичну ситуацію з насильником, бий в інтимне місце, або сипни солі в очі!”. Оскільки останнього в мене під рукою не було, я вдало скористалася першою порадою. Удар був настільки сильним, і головне - несподіваним, що насильник відлетів на диван і почав корчитися, а я вибігла на сходи.

З метою збереження таємниці я не зверталася за допомогою до сусідів, мирно випровадила свого “гостя”, пообіцявши розповісти про все у кримінальному відділі, якщо він знову надумає “завітати” до мене. Цікаво, що після всього мій “гість” став дуже сумирним і сказав по-російськи: “Я уже ничего не хочу”. Тоді я йому порадила, щоб він передав всім, хто цікавиться мною, що на них чекатиме ще гірша розплата. А дзвінок на дверях відтоді я ліквідувала.

Отож, порада дівчатам і молодим жінкам: “Виходячи з дому, обов’язково майте в кишені жменю солі”. Так вчили мене…

З повагою, Інна Мартинівна

P.S. Вашу газету купую постійно, читаю всі історії - вони, переважно, кумедні, цікаві по-своєму. А моя історія могла закінчитися трагічно, якщо зважити на подальшу інформацію. Виявляється, чоловік, який “завітав” до мене, був небезпечним насильником-рецидивістом і саме тоді гастролював у нашому місті (про це невдовзі я дізналася від колег-криміналістів). Але навіть їм я всього не розповіла: боялася за репутацію, а особливо - щоб син не дізнався.