"Прихований голод"

Про те, як нині виявляють і лікують зоб на півночі нашої області, кореспондент “РР” поцікавилася у лікаря-ендокринолога Березнівської районної лікарні Миколи ШВЕДА (на фото).

- Йододефіцитні захворювання є одними з найпоширеніших неінфекційних захворювань на Рівненщині. А причина в тому, що з їжею і водою людина в нашій місцевості не може отримувати достатньої кількості йоду, необхідного для функціонування щитоподібної залози. На відміну від нестачі основних компонентів живлення - білків, жирів і вуглеводів, дефіцит йоду не має іноді вираженого характеру, тому його ще називають “прихованим голодом”.

Найбільш очевидний прояв дефіциту йоду - це ендемічний зоб. Термін “ендемічний” означає “властивий конкретній місцевості”. Раніше вважалося, що ендемічний зоб був поширений у гірській місцевості, де йод знаходиться у глибоких шарах грунту. Наприклад, у Карпатах дефіцит йоду може сягати й 57 відсотків. Але після Чорнобильської катастрофи це лихо заполонило чи не всю Україну. Тому термін “ендемічний” все частіше замінюється іншим терміном - дифузний (нетоксичний) зоб, який є одним із проявів йододефіцитної недуги. Пригадую, що в середині 90-х у нашому районі різко збільшилася кількість саме дифузних форм зобу. Чому? Та тому, що зменшилася активність йодної профілактики. Але, разом із цим, такий зоб почали частіше виявляти, бо в медицині з’явилися ультразвукові методи дослідження (апарати УЗД). Можна сказати, Чорнобиль підштовхнув, а світ допоміг цивілізуватися вітчизняній медицині.

У свою чергу, дифузний зоб є сприяючим чинником для розвитку багатьох захворювань щитоподібної залози, зокрема - вузлових форм зобу. Так, у Березнівському районі в 2005 році, порівняно з вікопомним 1986-м, захворюваність на вузловий зоб зросла на 535 відсотків (з 86 осіб до 464, з них семеро - діти). Збільшення кількості захворювань на рак щитоподібної залози дає ще сумніші цифри - 620 відсотків, або з п’яти осіб у 1986 році до 31- у 2005. Дехто з лікарів вважає, що йодний дефіцит нерідко сприяє розвитку раку щитоподібної залози. На щастя, серед дітей та підлітків раку щитоподібної залози ми не виявили.

Також дефіцит йоду збільшує частоту вродженого гіпотиреозу, що обумовлює незворотні порушення мозку ще не народженої дитинки, а це загрожує важкою розумовою відсталістю - кретинізмом.

- Можливо, саме через дефіцит йоду так багато дітей погано вчаться у школі? І як зрозуміти, що в організмі бракує йоду?

- Так, я вважаю, що нестача йоду є найпоширенішою причиною розумової відсталості. Загалом, зоб - це збільшення об’єму щитоподібної залози. Проте, коли видимих ознак хвороби немає, але ти помічаєш, що теперішні діти не можуть вивчити напам’ять вірші, прозу, які ми та наші діди вчили легко й залюбки, то це має насторожувати. Адже від йододефіциту страждає не тільки мозок дитини, а також її слух, зорова память, мовлення... Скажу більше, у йододефіцитних районах у жінок порушується репродуктивна функція, збільшується кількість викиднів та мертвонароджень...

- Що ж робити, аби цього не було?!

- Найперше, треба періодично перевіряти функцію щитоподібної залози у лікаря. Традиційним методом визначення розмірів щитоподібної залози є пальпація. Крім цього, вживайте в їжу тільки йодовану сіль. Така профілактика є найбільш ефективним та економічним методом подолання дефіциту йоду.

Ольга ЯРОШ

Використання йодованої кухарської солі є найбільш універсальним методом профілактики йододефіциту. У Верховні Раді готується до розгляду законопроект про масове використання йодованої солі у харчовій промисловості, коли, наприклад, йодид калію вноситиметься у сіль, воду, хліб тощо.

Проявів йододефіцитних захворювань дуже багато. Найбільш несприятливі наслідки виникають на ранніх етапах становлення організму - від внутрішньоутробного до віку статевого дозрівання.

Люди, що проживають у регіонах із дефіцитом йоду, загалом мають нижчі показники інтелектуального розвитку: дітям важко навчатися у школі, засвоювати нові знання та навички. Після школи їм непросто отримати гарну професію і пристойний заробіток.