Повернення після зради

«Подружню зраду в кожній сім’ї по-різному сприймають: або прощають, або розлучаються. Але зазвичай ніхто з подружжя про цей факт не забуває.

Скільки вже написано-переписано про зраду, скільки фільмів присвячено саме зраді, але кожна нова зрада - це біль, це нерозуміння, чому так сталося», - так розпочала свою розповідь Марія, жінка, якій за 50.

Цю подружню пару добре знають мешканці нашого маленького містечка. Навчаючись в інституті, покохала студента зі свого курсу. Одружилися ще до отримання дипломів. Приїхали в Бобринець. Спочатку жили в батьків Марії, потім збудували великий гарний будинок. На той час він був одним із кращих у нашому місті.

Це була прекрасна сім’я. Подружжя виховувало двох доньок, практично ніколи не розлучалося. Вони вважали себе за дві половинки. А потім на двадцять п’ятому році спільного життя Володимир закохався в іншу жінку. Розлучницею виявилася сусідка, яка часто заходила до них у гості на хвилинку, а затримувалася допізна.

Ольга молодша від Марини на вісім років - красива, ефектна, яскрава, яка дуже любила бути в центрі уваги в будь-якій компанії. Бувають такі жінки, коли інші поруч із ними вважають себе сірими мишками. Ольга тричі «сходила» заміж, розлучилася з останнім чоловіком і одна виховувала сина.

Ось ця жінка і закрутила роман із чоловіком Марії. Володимир випадково (а, може й ні) зайшов у гості до неї і повернувся додому аж під ранок. Спочатку він конспірувався, щоб не знала дружина, і Марія не здогадувалася, що чоловік її зраджує. Життя їхнє проходило трішки незвичайно: він став більш уважним до дружини, до дітей. Коли Марія поділилася цим із колегами-жінками, ті відразу ж втямили, що сталось. Але жінка не повірила в це. Її інтуїція нічого не підказувала.

Коли ж Володимир зізнався їй у зраді, пояснивши, що такої жінки він ніколи не зустрічав і саме вона є мрією всього його життя, Марія не могла повірити в це. А він, не думаючи, що завдає її болю, почав розповідати подробиці зустрічей з коханкою. Потім же розплакався і говорив, що ніколи не покине сім’ю.

Тепер він став вечорами тихо йти з дому. Марія плакала в ліжку, але не влаштовувала домашніх сварок і не чіпала суперницю. Через місяць чоловік поїхав з Ольгою відпочивати до Криму. Діти на той час уже жили окремо, і жінка залишилася у великому будинку одна. Його відпочинок співпав із річницею їхнього весілля. Ще не було такого випадку, щоб вони не відзначили цю подію разом. Марія плакала, але з жінками-колегами вирішила не обговорювати сімейних негараздів. А тут у гості приїхала двоюрідна сестра. Марія, не стримавшись, розповіла їй про все.

Світлана виявилася добрим психологом і порадила Марії, як їй поводити себе в цій ситуації. Не вірила Марія, що зможе виконувати настанови сестри, але вирішила спробувати. Коли чоловік повернувся з відпочинку, то побачив іншу жінку: вона зробила зачіску, а то все ходила з хвостиком, змінила полинялий халат на довгий квітчастий. А по Володимиру було помітно, що він скучив за нею. Та коли він вночі почав обіймати дружину, вона, взявши подушку, пішла в іншу кімнату. А вихідними приїхали доньки з сім’ями, і всі вибралися на природу. Чоловіки готували шашлики, жінки накривали на стіл. Вони провели весело час, і ніхто не здогадувався, що було на душі в Марії.

Усе тривало по-старому. Володимир жив подвійним життям: зустрічався з коханкою, але з сім’ї не йшов. Його влаштовувало таке життя: вдома, як і раніше, все було налагоджено, а коханка чекала щовечора на нього. І тут Світлана підказала по телефону, як себе поводити Марії далі.

Прийшовши ввечері з роботи, вона одягла нову сукню, викликала таксі і, нічого не сказавши чоловікові, поїхала в невідомому напрямку. Довго чекав на неї того вечора Володимир, та так і не діждавшись, заснув одягнений. А коханка дарма чекала на нього.

Не приїхала Марія додому і вранці, прямо від тітки (в якої вона провела ніч) пішла на роботу.

Що було! Володимир влаштував на робочому місці дружини такі «розборки»… Але вона, не злякавшись, поїхала після роботи знову до тітки.

Так тривало кілька днів, доки Володимир не став чекати на неї після робочого дня. Вмовляв повернутися додому, обіцяв, що буде вірним їй. Послухала жінка, навіть лягли разом спати. А на завтра він після дзвінка «колеги» помчав до Ольги.

Марія любила квіти, але доглядала за ними неохоче. Якось чергового базарного дня вона накупила лілій, що не могла їх донести, то приїхала з знайомим додому. Він допоміг їй принести лілії в сад і навіть згодився допомогти Марії посадити їх. Ось за таким заняттям їх і застав Володимир. Коли він влаштував сварку і навіть вдарив помічника дружини, вона зло промовила: «Можеш збирати свої речі і йти до Ольги! Ти її кохаєш».

На диво, того вечора він не пішов до коханки. Не пішов і наступного. Він не просив пробачення у дружини, яка так і спала в іншій кімнаті, а просто якось підійшов до неї в саду і промовив:

- Які в тебе гарні квіти! Давай поїдемо в Кіровоград і купимо ще кращих. Марічко, виходь за мене заміж!

- А ми розлучалися? - здивовано перепитала Марія.

- Не розлучалися, але ти виходь за мене заміж! Я тебе кохаю!