Старий Новий рік: цікаві факти, історія і традиції

Всім відомо, якого числа настає черговий Старий новий рік - у ніч із 13 на 14 січня. А чи знаєш ти, чому Старий Новий рік так називається і звідки пішла така незвичайна традиція двічі відзначати одне і те ж саме свято? Неначе одного разу мало, і слід надійно закріпити прихід Нового року, щоб уже напевно!

Таке стилістично прикольне поняття і поєднання слів із протилежним значенням як «Старий Новий рік» виникло через розбіжність на 13 днів між двома календарями - Юліанським і Григоріанським. Рік-то новий, але за старим стилем - от і вийшов старий новий рік.

У 1918 році за радянських часів після впровадження нового літочислення в календарі раптом зник цілий шматок часу, і після 31 січня відразу настало 14 лютого! Старий Новий рік як свято налічує без малого ось уже 100 років. А приємна традиція зустрічати Старий Новий Рік за юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі відзначає його за старим стилем, тобто 14 січня.

Але це ще не всі цікаві факти про Старий Новий рік. Виявляється, різниця між застарілим юліанським і нинішнім григоріанським календарями поступово зростає, і у далекому 2100-му році вона становитиме вже 14 днів. Тож, якщо традиція святкувати Старий Новий рік збережеться, наші нащадки відзначатимуть його вже у ніч з 14 на 15 січня.

Попри те, що Старий Новий рік не є державним святом і офіційним вихідним днем, велика частина населення у багатьох країнах продовжує давню і добру традицію святкування Старого Нового року.

Окрім України, Старий Новий рік активно святкують у багатьох пострадянських країнах: Росії, Білорусі, Молдавії, Грузії, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, Узбекистані, в країнах Балтії. Також ця традиція прижилася в ближньому і не дуже зарубіжжі: Сербії, Чорногорії, Македонії, Швейцарії, Абхазії, Румунії, Греції тощо.

Наші пращури називали Старий Новий Рік Щедрим вечором. Ця назва пішла від головної традиційної страви, яку подавали на святковий стіл - щедрої куті. На відміну від різдвяної, така кутя на Старий Новий рік заправлялася не просто олією, а свинячим жиром або салом.

Рецепт приготування куті на Щедрий вечір був особливим. Кутю готували до світанку з крупи, принесеної з комори найстаршою жінкою в сім’ї. А глава сім’ї набирав воду з колодязя або ополонки. Кутю затирали з традиційними замовляннями і варили під особливим пильним наглядом. Така каша не повинна бути дрібною чи білою, а також розваритися і піти через край горщика - таку кутю викидали, щоб позбутися біди.

На святковий стіл готували вареники з сюрпризами, як своєрідне ворожіння на Старий Новий Рік. У начинку додавали цукор, монетку, ґудзик, перець та інші «сюрпризи». Залежно від отриманої начинки кожен член сім’ї очікував від нового року багатства, врожаю, здоров’я або ж біди. Головне - не зламати зуби від такого частування!

Ще традиційними стравами на Старий Новий рік були свинина, сало, птиця, вареники, пироги, млинці. На Старий Новий Рік було прийнято пригощати всіх, хто завітав увечері до оселі господарів з піснями, танцями і виставами, щедрувальників і посівальників.

З ранку люди виходили спалювати символічні снопи «дідухи» і стрибати через вогнище - ці обряди допомагали очищенню від нечистої сили. Потім можна було ходити по домівках і «посівати» зерном на Новий рік, бажаючи господарям щастя, здоров’я, врожаю і благополуччя. Це зерно не викидали, а дбайливо збирали і змішували із зерном для посіву.

На Старий Новий рік було прийнято ходити одне до одного миритися, улагоджувати сварки і конфлікти, просити вибачення. Крім того, Старий Новий Рік - улюблена пора для замовлянь і ворожінь. На Старий Новий рік наші бабусі ворожили на наречених, гроші, майбутнє, достаток, красу й інші бажання.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: