І добриво, і засіб проти шкідників

А лише кілька десятиріч тому, більшість городників і садівників чудово обходилися без хімічних мінеральних добрив та засобів захисту рослин.

Поряд із гноєм та перегноєм використовували попіл, рекламувати який зараз ніхто не зацікавлений.

Враховуючи, що ми все частіше замислюємося про екологічність продуктів які вживаємо, напевно є сенс згадати досвід минулих років, де одним з головних засобів догляду за рослинами та ґрунтом був попіл: деревний, солом’яний, пічний, торф’яний, сланцевий.

Попіл - це не що інше, як неспаленний мінеральний залишок від спалювання чого-небудь органічного. Деревний попіл виходить від спалювання деревини; солом’яний попіл (або рослинний) - від спалювання трав’янистих залишків рослин і соломи; відповідно торф’яний і сланцевий - від спалювання торфу і сланцю.

Попіл пічний, як правило, складається з деревного попелу. На своїх присадибних ділянках, спалюючи бур’яни, гілки, суки, викорчувані дерева та дерев’яні (не пофарбовані) будівельні відходи, ми одержуємо дуже корисний попіл: солом’яний і деревний. Користь від нього буде лише в тому випадку, якщо в багатті не горіло інше побутове сміття (пластик, руберойд, підшивки старих газет, що залишають після горіння типографської фарби свинець, та ін.). Попіл від «брудних» багать може навпроти нашкодити ґрунту та рослинам шкідливими хімічними сполуками і важкими металами.

З чого складається та чим корисний

Чим же корисний попіл для рослин? У першу чергу - це прекрасне натуральне мінеральне лужне добриво, що успішно конкурує з хімічними мінеральними добривами, від яких вигідно відрізняється відсутністю яких-небудь хлорних сполук, шкідливих для таких культур як картопля, томати, огірки, капуста, смородина, суниця, виноград, цитрусові, льон, бобові та деяких інших.

Попіл можна віднести до фосфорно-калійних добрив, адже він багатий, насамперед, калієм і фосфором, які легко розчиняються у воді та живлять рослини. Дуже багато калію містить солом’яний попіл, особливо попіл від спалювання стебел соняшника і соломи гречки (25-35%).

У деревному попелі найбільше калію (10-12%) утворюється від спалювання березових і соснових дров. Поступаючись за його вмістом солом’яному попелу, будь-який деревний попіл перевершує солом’яний за наявним у ньому кальцієм. Лідирує (30-40% кальцію) попіл від березових і соснових дров. Кальцій добре нейтралізує кислотність ґрунту та корисний для більшості ґрунтів, крім солонцюватих.

Крім калію, фосфору та кальцію попіл деревний, солом’яний, пічний містить багато мікро- і макроелементів, без яких неможливе життя рослин. Серед них магній, сірка, бор, залізо, молібден, марганець та ін. У попелі повністю відсутній азот. У дровах або соломі він знаходиться в органічній формі та при їхньому спалюванні вивітрюється.

Як та скільки вносити

Як добриво попіл вносять навесні під перекопування з розрахунку 100-150 г на 1 кв. м. При внесенні безпосередньо в лунки або посадкові ями, попіл кладуть помірними дозами, перемішуючи із ґрунтом або перегноєм, щоб не викликати опік бульб або коренів. Під кабачки й огірки в лунки кладуть по 1 столовій ложці попелу, під томати й картоплю - по 3 столові ложки. Під кущі смородини зашпаровують по три склянки попелу. Плодові дерева обрамляють 10-15-сантиметровою канавкою по периметру крони, у яку вносять попіл в сухому (200 г на кв. м) або рідкому вигляді (2 склянки на відро води). Осіннє внесення попелу допускається лише на глинистих і суглинних ґрунтах, з яких він із працею вимивається.

Не доцільно одночасно із попелом вносити фосфорні й азотні (мінеральні й органічні) добрива. При одночасному внесенні із попелом азот перетворюється на аміак і вивітрюється, а фосфор здобуває форму, малодоступну для рослин, і стає марним.

Протягом вегетаційного періоду рослини кілька разів, зазвичай раз на 10-14 днів, підживлюють попелом в сухому або рідкому вигляді. У першому випадку сухий попіл зашпаровують у ґрунт із розрахунку 10 г попелу на 1 кв. м. Внесення попелу вище 8 см від поверхні ґрунту є небажаним. Це може викликати утворення ґрунтової кірки, шкідливої для рослин і ґрунту. Для рідкого підживлення 75 г попелу розчиняють в 10 л води, цим розчином поливають ґрунт під рослинами невеликими порціями, наприклад, під огірки або томати по півлітровій банці такого розчину.

Зниження кислотності ґрунту

Попіл має високу лужну реакцію й успішно використовується для зниження кислотності ґрунту. Кращим розкислювачем ґрунту є деревний попіл з високим вмістом кальцію, особливо попіл від спалювання березових або соснових дров. Для нейтралізації кислотності ґрунту використовують також торф’яний попіл та попіл горючих сланців (сланцевий).

Не вносять попіл на недавно вапновані ґрунти або одночасно з вапном. Це знижує доступність рослинам фосфору, а також дублює розкислюючу ґрунт дію.

Для нейтралізації кислотності попіл вносять один раз на три-чотири роки з розрахунку 0,5 кг деревного, торф’яного або сланцевого попелу на 1 кв. м площі, або до 3 кг солом’яного попелу на ту ж площу. Дуже високі дози внесення попелу можуть нашкодити ґрунту і рослинам, адже надмірно високе лужне середовище стає згубним для них.

Одночасно зі збагаченням ґрунту та зниженням кислотності попіл поліпшує його структуру, сприяє його розпушенню, створює сприятливу мікрофлору ґрунту, що благотворно позначається на здоров’ї рослин, їхній приживлюваності, урожайності, декоративних якостях, імунітеті.

Попіл не використовують на солонцюватих ґрунтах, на ґрунтах з кислотністю pН 7 і вище, а також під рослини, що віддають перевагу кислим ґрунтам: азалії, камелії, рододендрони, гортензії, вереси, хвойники та деякі інші.

Прискорювач для компосту

Одне з найкращих добрив для ґрунту та рослин виходить із компосту. Попіл допомагає швидкому дозріванню компосту, розкладанню органічних залишків. Для цього шари рослинних залишків пересипають попелом, узятим у довільній кількості. Прискорюючи готування компосту, попіл також збагачує його своїми мінеральними речовинами.

Боротьба зі шкідниками

У боротьбі з хворобами та шкідниками попіл використовували завжди. Попелом опудрюють рослини та ґрунт під ними, розчинами попелу поливають розсаду й уражені хворобами та шкідниками культури. Як фунгіцид попелом обробляють ранки та зрізи бульб, цибулин, корінців. Попіл допомагає від борошнистої роси, сірої гнилі на суниці, чорної ніжки у розсади, кили у капусти та інших грибних хвороб.

Рецепт із попелом: 30 г попелу прокип’ятити 10 хвилин в 1 л води, остудити, процідити. Обприскувати уражені рослини, а також розсаду та сходи, для профілактики або у випадку проблеми 2 рази на місяць. Для прилипання до розчину додати й розчинити господарське мило (3-5 г на 1 л розчину).

Від слимаків і равликів попелом посипають ґрунт. Від попелиці, хрестоцвітної блішки, цибульної мухи, личинок колорадського жука рослини опудрюють попелом або обприскують попельно-мильним розчином.

Опудрювання виконують зранку по росі або після дощу, або після обприскування рослин водою. Обробку попельно-мильним розчином проводять увечері в суху безвітряну погоду.

Як зберігати

Зберігають попіл в сухому місці в добре закритій тарі, наприклад, щільно закритих поліетиленових пакетах. Волога збіднює корисні властивості попелу, зменшує вміст у ньому калію та мікроелементів. З цієї причини остиглий попіл від багать варто прибрати на зберігання або використати до дощу. Строк зберігання попелу в щільно закритій тарі дуже високий.

Для довідки:

1 чайна ложка містить 2 г попелу;

1 столова ложка - 6 г попелу;

1 склянка - 200 г попелу;

півлітрова банка - 250 г попелу.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: